Історії

– Олю, ми ще надто юні, щоб з дітьми няньчитися. В нас ще все попереду. З того часу пройшло 25 років, але щастя материнства дівчина так і не пізнала

Цього дня, Марина була дуже самотньою, адже вдома її ніхто не чекав. Вона спокійно гуляла осіннім парком й згадувала все своє життя. Особливо теплі спогади були з юності.

Марина дуже добре памятала першу зустріч з Олегом. Місяці зустрічань, а потім шикарне весілля. Молодята проживали в орендованій квартирі. Згодом дівчина дізналася, що стане мамою, але Олег не зрадів цій новині.

– Олю, ми ще надто юні, щоб з дітьми няньчитися. В нас ще все попереду.

Оля тоді послухала коханого, але наслідки були плачевні. З того часу пройшло 25 років, а вона так і не змогла стати мамою. Зараз вона живе у власній квартирі, має хорошу роботу, але щастя материнства так і не пізнала.

З часом Олег сам захотів дітей, правда, нічого не виходило. Одного дня, він зібрав речі та покинув Олю. Хоча жінка не очікувала такої зради від чоловіка, але зла на нього не тримала.

Оля уже два роки живе сама. Один день змінює другий, а вона втратила лік часу. Життя стало сірим, а жінка не бачила у ньому сенсу. Гуляючи парком, Оля незчулася, як опинилася в улюбленому кафе. Вона часто сюди заходила випити кави. Її увагу привернула кучерява дівчинка за сусіднім столиком.

В кафе людей було небагато й дівчинка примітила Олю. А згодом запитала:

– У вас справді таке біле волосся, чи пофарбоване?

Читайте також: Я все зроблю для нього, і кредит ми разом заплатимо. Я люблю його за те, який він, а не за те, що він має

Дорослі розсміялися, а потім батько зніяковів:

– Даринко, ти ж в мене вихована дівчинка, не гарно питати таке незнайому людину.

Але через декілька хвилин вони вже разом сиділи за одним столом, а дівчинка показувала Олі власні малюнки. На одному з малюнків було зображення янгола, й Даринка стала запевняти, що це її мати. Тато розповів, що дружина уже не має, і саме так бабуся пояснює дочці втрату мами.

– Тьотя, а давайте будемо всі дружити, – весело промовила дівчинка.

З того часу вони дуже часто ходили гуляти та багато часу проводили разом. Згодом Оля зрозуміла, що у неї з’являються почуття до Віталіка й сама стала помічати, що не байдужа йому.

Одного дня Даринка запропонувала прийти Олі до неї на свято в садочок:

– Тьотя Оля, прийдеш до мене на святковий ранок? Всі дітки робили відкритки для мам, а я тобі зробила. Можна ти будеш моєю мамою? – Татку, ну скажи…

І тоді Оля, несподівано для самої себе, вимовила:

– Віталіку, а давай одружімось?

Чоловік міцно обняв Олю:

– Ну якщо ти згідна, ми з Даринкою будемо дуже раді …