fbpx

Ось і моя свекруха теж досить дивна жінка, ніяк не можу її зрозуміти. У неї є дочка, яку вона любить і інша дочка їй не потрібна

Прочитала ось історії про ставлення зі свекрухою і подумала, вони такі різні і такі схожі… Начебто і бажають щастя своєму синові, але роблять своєю поведінкою боляче не тільки нам, а й їм.
Ось і моя свекруха теж досить дивна жінка, ніяк не можу її зрозуміти.
Я познайомилася з Віталіком в Трускавці, де у нього була однокімнатна квартира, а я жила з батьками. Відносини розвивалися наші швидко і дуже скоро дійшла до знайомства з батьками. Спочатку я познайомила його зі своїми.

Як це не сумно, але моїм батькам він не сподобався. Не олігарх, був одружений і т. д. Я розумію, кожен батько хоче для своєї дитини кращого і не ображалася на них, сподівалася що з часом побачать що я щаслива і змиритися з моїм вибором.
Потім прийшла черга знайомитися з його батьками, а вони жили в іншому місті. Зібралися, поїхали. Треба сказати що я дуже хвилювалася, тому що до цього ніколи не знайомилася з батьками хлопців, не заходило все так серйозно. Звичайно я хотіла ї сподобатися але трохи нервувала, але все пройшло нормально. Батько його прийняв мене відразу як дочку, з сестрою його молодшою я теж швидко мову знайшла, а от з мамою його налагодити близький контакт не виходило.
Треба сказати що вона взагалі не сильно товариська людина, подруг у неї немає, може перекинеться парою слів з сусідами і все. Спілкувалася вона тільки з донькою. Сядуть ввечері у неї в кімнаті або на кухні двері прикриють і базікають. Мене не кликали, але хто я їм, тільки ж познайомилися. Але головне ми з нею не сварилися і начебто навіть посміхалися один одному.
Повернулися додому і начебто у нас було все добре, поки через кілька місяців не прийшла звістка: його мама сильно захворіла, він поїхав туди, їй було потрібно декілька операцій плюс післяопераційні процедури, одним словом, багато грошей. А треба сказати що батькам його було близько 60, тобто люди вже досить літні і з неповнолітньою дитиною. Грошей немає.
Віталік продає свою квартиру, все віддає на лікування мами, звільняється з роботи і переїздить до них, тому що додатково до цього у батька почались проблеми з серцем. Я в цей час сиджу на телефоні кожен день і відчуваю як коханому важко там, а я не можу навіть підтримати його своєю присутністю. Він умовляє мене приїхати. Загалом так пройшло 9 міс. і я переїжджаю до нього, мої батьки були проти, всі вважали мене маленькою дівчинкою (мені 20 було) але я не піддалася на вмовляння і поїхала до Віталіка.

Читайте також У селі не могли перестати обговорювати новину — Іван повернувся до дружини, і не один, а з дітьми, від іншої жінки.

Мати його до цього часу вже була вдома з інвалідністю, батько працював цілодобово, але чи багато він міг заробити, його більше експлуатували. Загалом заробляв Віталік і все віддавав родині. Жили ми разом з батьками, тому що зайвих грошей не було. Я звичайно теж працювала, але заробляла середню зарплату, і її віддавала як чоловік, а залишала нам на одяг, проїзд і т. д.
Загалом прожили ми так майже рік, узаконили вже наші відносини, весілля не було просто розписалися і взяли шлюб. А потім почалася криза і Віталіка скоротили. Він довго не міг знайти роботу, перебивався випадковими заробітками, потім начебто знайшов стабільну роботу, хоч з невеликим заробітком, але отримав виробничу травму руки і не міг працювати 3 міс, а потім його скоротили.
Жити стало важко. Відносини зі свекрухою у мене залишилися на колишньому рівні, хоча я намагалася з нею знайти спільні теми для розмови, але важко битися об стіну і я припинила спроби. Потім почалися косі погляди, перешіптування за спиною з дочкою, дрібні зауваження. Віталік боявся що ми з нею будемо лаятися і я намагалася не сваритися з нею, щоб його не засмучувати, йому і так важко було. А потім я гуляла з собакою і зустрілася з сусідкою, у неї теж собака, розговорилися і я здуру поскаржилася їй як мені важко,
виплакала можна сказати, і мене прорвало. Начебто легше стало.
Через кілька місяців чоловікові запропонували роботу в іншому місті, він вхопився за можливість знову стати на ноги і поїхав я звичайно відпустила його, бачила як він мучився останнім часом. Треба було йому самоствердитися. Тим більше що сестра вже закінчувала школу, у батька стабільна робота і у свекрухи здоров’я стабілізувався. Загалом він поїхав, а я залишилася, ми всі хотіли дитинку і я боялася що звільнюся, з і ніхто мене не візьме на роботу.

Загалом приїжджав він набігами а я намагалася знайти спільну мову з його маман. Начебто навіть почало виходити, хоча спочатку дуже важко було. У нього там спочатку не все виходило з роботою і в розмові зі свекрухою проскакували слівця “невдаха”, на що я ображалася, але пам’ятала що сваритися з нею не потрібно і просто йшла.
Не знаю що це було: перевірка мене або що, але все почало налагоджуватися. У нього з роботою вирівнялося, у нас зі свекрухою відносини налагоджувалися. І тут на тобі! Сусідці, з якою я вже пів року не спілкувалася щось про мене сказали і вона прийшла до моєї свекрухи і сказала все про що я їй жалілася, причому додала від себе всього різного.
Так ось я потрапила в незручну ситуацію, спочатку говорила, що це було давно і зараз ці проблеми вже вирішені, потім намагалася пояснити що ніколи не виражалася так в адресу свекрухи, потім сусідці доводила, що я про неї вже пів роки не згадувала і ні в яких їх
плітках НЕ замішана.
Загалом скандал вщух, але свекруха і її дочка від мене віддалилися. Після цього знову жити стало важко. Косі погляди і красномовні питання коли я до Віталіка переїду. Кинула я роботу, поїхала на місяць до своєї мами відпочила і переїхала до чоловіка, а тут ще сюрприз.
Ми орендуємо однокімнатну квартиру і до нас приїхала жити сестра чоловіка. Вона поступила в університет і буде жити з нами, тому що гуртожиток знаходиться далеко і їздити туди незручно. Я змирилася, адже я жила у них 4 роки, нервує звичайно часом її неакуратність і те, що удвох з чоловіком буваємо уривками, але терплю.
Пізніше дізналася, що після мого від’їзду в кімнаті де ми з чоловіком жили відразу зробили ремонт (як я розумію, щоб духу нашого там не залишилося. Прикро звичайно, але я заспокоюю себе тим, що більше ніколи не буду жити зі свекрухою. Зараз з нею не спілкуюся, дізнаюся як у неї справи через чоловіка, через нього ж передаю привіт і все. У неї є дочка, яку вона любить і інша дочка їй не потрібна

facebook