Перейти до вмісту

Ось так я нарешті відчула себе щасливою жінкою і мамою

З Петром ми зустрічалися зі школи. Разом вступили до інституту, а після отримання дипломів ми одружилися. Спочатку дітей ми не планували, хотіли знайти хорошу роботу і стати на ноги. Через два роки в нас була вже хороша робота і ми могли дозволити собі орендувати двокімнатну квартиру.

Нарешті ми вирішили, що нам вже пора мати дитину. Але, на жаль, не вийшло. Два роки ми їздили по фахівцях, але даремно. Ми були дуже засмучені і все, ще вірили, що в нас все вийде. Але коли ми поїхали до фахівців за кордон, то зрозуміли, що шансів більше нема.

Відносини у сім”ї стали псуватися. Чоловік став пізно приходити, не завжди повертався додому. А потім настав день, коли він більше не повернувся. У нього з’явилася інша жінка і діти. А я залишилася одна. Так минуло більше двох років.

Читайте також: Ніколи не думала, що мої діти саме так будуть до мене відноситися, коли виростуть. Мені дуже прикро.

Якось, одного разу мене запросили на весілля. Мені не хотілося йти, але і відмовити я не могла. Зібравшись трохи думками я все ж таки пішла. Там я і познайомилася з Андрієм. Симпатичний чоловік, який відразу мені сподобався. Він запросив мене на танець, а потім провів додому. Ми до ранку сиділи і спілкувалися так, наче знали один одного вже сто років. Він мені розповів, що його дружина залишила,  розлучилася з ним, залишивши йому двох маленьких дітей. Хлопчика і дівчинку.

На наступний день ми знову зустрілися, так як був другий день весілля. Андрій провів мене додому і після цього ми почали зустрічатись. Ось так я і стала мамою. Тепер у нас справжня сім’я. Діти мене дуже люблять і називають мамою, мені вони дуже подобаються, я люблю їх, як рідних, чоловік дуже люблячий і турботливий і я нарешті відчула себе щасливою жінкою і мамою.