Впродовж життя, ми постійно спішимо, все хочемо мати, але перестаємо цінувати підтримку батьків. Забуваємо зателефонувати їм, чи поїхати до них у гості. Але час не стоїть на місці. Згодом, все закінчується і ви починаєте усвідомлювати, що вже нічого не можна змінити.
Одного разу біля нашого дому я натрапив на нашого сусіда, який сидів на лавці. Він був дуже засмучений. Складалося враження, що у нього трапилося щось погане, тому я вирішив підійти та запитатися, що ж трапилося. Він розповів мене, що у нього зараз мама лежить в лікарні, а допомогти він їй вже нічим не зможе.
Його історія розпочалася ще 4 роки тому, він вирішив, що його матері набагато краще буде в будинку для літніх людей.
Він працював на хорошій високооплачувані роботі, але його посада не дозволяла йому мати достатньо вільного часу. А мама його вже досить погано ходила, майже щодня потрібно було навідуватися та привозити щось поїсти. Перший час син ще приїжджав до неї досить часто, але зустрічі ставали все рідшими.
Читайте також: Кролик у вершковому соусі
На першому місці у нього була робота, вихідні він гуляв з друзями та пробува створити свою власну сім’ю. Одного разу йому зателефонував лікар та повідомив сумну звістку про те, що його мама зараз знаходиться в лікарні і їй дуже погано.
Чоловік не роздумуючи зірвався та одразу приїхав до неї. Йому стало соромно, що він не навідував найріднішу йому людину. Ось він зайшов в палату, присів біля ліжка мами та почав слухати її. Вона розповіла, що вже дуже довго хворіє, але жодного разу не хотіла обтяжувати сина своїми проблемами, адже у нього немає часу на такі справи.
Старенька говорила зі сльозами на очах. Вона сказала сину, що сподівається, що його майбутні діти не покинуть його, а будуть більше часу проводити зі своїм батьком, а також вона дуже шкодувала про те, що не зможе обняти онуків. В кінці промовила, що сім’я — це найцінніше, що дає Бог. І після цих слів їй стало погано, син одразу вибіг за лікарем, але уже було пізно, жінка більше не відкрила свої очі. Отож приїжайте до своїх батьків та цінуйте кожну хвилину проведену з ними …