Пенсія. Заслужений відпочинок після довгих років роботи. Я довго працювала бухгалтером, але останні пів року перед виходом на пенсію були жахливими. Ви не подумайте, в мене прекрасний колектив та хороше керівництво, але я втомилась. Ходила на роботу через силу. Кожного дня все важче і важче було вставати зранку з ліжка.
І ось. Останній день на роботі. Мене проводжали застіллям. Всі бажали хорошої та щасливої пенсії, здоров’я та щастя, розповідали вірші та просто добре проводили час. Мене дуже тішила така увага від колег.
Наступний тиждень я відпочивала в своє задоволення. Нарешті могла провести цілий день за серіалами, не переживаючи, що щось потрібно з роботи доробити чи скоро на неї виходити. Відіспалась нарешті за довгий час.
Через тиждень донька привела внука та попросила посидіти з ним, бо не було на кого залишити, а їй треба на роботу. Я з превеликою радістю погодилась. Ми цілий день дивились мультики, малювали фарбами. Ми навіть намалювали картину для доньки. Долоньками. Онуку дуже сподобалась ця ідея. Стільки радості було в тих оченятах. І я ніби стала знову малесенькою дитинкою малювала долонями разом з онуком.
Але прийшов новий день і онук пішов до садочку, а я знову залишилась сама. Вже й дивитися серіали не хотілось, та й мої улюблені кросворди також набридли. Всі книги, які були в мене я перечитала по декілька разів, тому знову їх читати не було бажання.
Я вирішила піти за новими книгами в книжкову крамницю. Зібралась, принарядилась, давно ж не виходила нікуди от і захотілося побути красивою. Переглядаючи книги на полицях я обрала собі декілька книг та пішла на касу.
Ці декілька книг я прочитала буквально за тиждень і мені знову не було чим зайнятись. Йшов час, я почала набирати зайву вагу, тиск почав скакати як йому завгодно. Я зрозуміла, що більше так не можу. Мені потрібна робота. Мозок звик працювати. Хоча тіло та душа втомились.
Мені якось запропонувала сусідка сидіти з дитиною три дні через три, адже в неї такий графік, а я вже на пенсії. Та й плату вона пропонувала хорошу, але я відмовилась. Чому? Це чужа дитина, а значить величезна відповідальність. Тим більше з чужими дітьми я не вмію знаходити спільну мову.
Я вирішила конкретно взятися за пошук роботи, хоча не надіялась, що знайду щось хороше. Кому потрібна пенсіонерка в робітниках? Але мій дух та бажання не давали мені здатися. Всі вакансії були непогані, але платили мало.
Я шукала собі таку роботу, щоб можна було працювати чотири-п’ять годин. І знайшла. В одну компанію потрібен був бухгалтер на часткову зайнятість. В резюме я написала все як є: що я пенсіонерка, маю величезний стаж роботи на посаді бухгалтера, ну і те що я пунктуальна та відповідальна і виконую всю роботу вчасно.
Не надіючись на відповідь через декілька днів мені зателефонували та запросили на співбесіду. І мене взяли! Це для мене було прекрасно. Більше того в мене була можливість працювати дома. Можна було працювати також або чотири години або цілий день, якщо була така необхідність, головне виконувати всю роботу вчасно та якісно.
І так я вже працюю в цій компанії три роки і жалію лише про те, що не знайшла її раніше. Хоча мій випадок і виключний, адже дуже рідко пенсіонерів беруть на роботу, але я рада, що мені так пощастило.