fbpx

Пам’ятаю, як бабуся мені розповіла про те, що існує закон подяки. За усе у цьому житті потрібно дякувати, навіть за дрібниці.

Бабця пояснювала це тим, що невдячна людина порушує енергію та її рівновагу, а тому може зазнати невдач. Вона навчила мене дякувати за усе: за ранок; за те, що я живу; за те, що я бачу цей світ і чую спів пташок. Спочатку я цього розуміла і бабуся пояснила: Так само як озеро бере воду з іншої річки чи з грозового дощу для того, аби вирівняти свій рівень води, так ми маємо дякувати і тримати рівновагу вдячної енергії.

Тобто людина, яка цінує свій час і отримує винагороду у вигляді слова «дякую», є емоційно та енергетично врівноваженою. Її енергетичне поле відновлене завдяки тому, що вона допомогла комусь і отримала за це подяку. Таким чином, якщо у людини є такий баланс, то і справи у житті йдуть на краще. Така людина випромінює лише позитивні якості і є дуже вдячною світу.
Я запам’ятала таку мудрість від бабусі і перевірила це.

Читайте також Від свекрухи я ще від початку чула про те, що колишня невістка подобалась їй більше.

Кожного ранку я забігаю на каву у місцеве кафе. Там працює дівчинка, яка варить мені просто найсмачнішу каву! Я помітила, що я рідко дякую їй. Я поспіхом кидаю у баночку для «чайових» кілька гривень і біжу. Тобто я не говорю їй простого і такого потрібного слова «дякую». Цього ранку я вирішила це виправити, замовила каву як звично і подякувала з посмішкою. Від дівчинки я почула:»І Вам дякую! Гарного дня та чудового настрою!». Я відчула таку неймовірну енергію, що була готова просто летіти до роботи з чудовим настроєм. Увесь день з моїх уст не сходила усмішка і всі люди були до мене такими ж вдячними.

facebook