З Андрієм ми кохали один одного. Зустрічалися ми з ним 2 роки, і він зробив мені пропозицію. Увесь цей час, ми бачилися тільки на вихідних. Андрій пропонував, щоб ми йшли жити разом до весілля, але я була проти.
Я одразу попередила коханого, що не хочу грати весілля в традиційному розумінні та з великою кількістю людей. Я запропонувала тихо розписатися, відсвяткувати у родинноку колі і полетіти відпочивати вдвох за кордон. Андрій зі мною погодився, сказав, що саме такого святкування він і хотів. Так, як питань з цього приводу у нас більше не виникало, то ми пішли подавати заяву в ЗАГС.
До весілля я особливо не готувалася і ніякого хвилювання не відчувала, адже все йде саме так, як я і хотіла. За пару днів до весілля, прийшов до мене Андрій і сказав:
– У мого друга є гарне кафе, ось там і відсвяткуємо.
– Як відсвяткуємо? З ким? Ми ж хотіли просто розписатися.
– Ось подивись, тут список гостей.
Подивилася я на той список, а там аж 85 гостей, і то тільки з його сторони. Тоді я стала пояснювати коханому, що якщо і кликати багато гостей, то мені потрібно купувати сукню, робити макіяж та зачіску, а за тиждень часу, я не встигну це все зробити.
Читайте також: Гарбузовий чізкейк без випічки: смачний та легкий десерт
– А у кафе усе встигнуть приготувати? – запитала я.
– Ми ж не будемо накривати шикарні столи, таке, мінімальні закуски, напої, одним словом все саме найпростіше. А мама моя тобі допоможе.
– А солодкий стіл, весільний торт? Його не встигнуть зробити.
– Для чого нам ті торти, мої друзі солодощі не люблять.
Що тепер мені робити? Якщо і кликати стільки гостей, то потрібно переносити дату весілля і організовувати все нормально.
Андрій ніколи не підставляв мене так, я стала сумніватися в його адекватності. На наступний день я стала шукати сукню, обдзвонювати всі салони, але всюди мені відмовляли. Я всю ніч проплакала, довго думала, над поведінкою коханого.
Проснувшись вранці, я вирішила, що весілля не буде, і розійшлася з Адрієм. Якщо він зараз влаштовує мені такі сюрпризи, то що буде у майбутньому …