Я вважаю, що якщо дівчина вже давно переступила поріг тридцятого десятка, то незалежною вона, як адекватна здорова людина з здоровими відносинами з батьками – просто зобов’язана.
Бо ж якщо слухатись абсолютно в усьому батьків, а у випадку про який я вам зараз розповім маму, то так все життя можна прохолостякувати. І так, тут є мало не пряма залежність. Думаю можу право про таке говорити, бо живу окремо від батьків вже з двадцяти років, а зараз мені сорок.
Читайте також Сусідка не хотіла чекати, тому наступного ранку приїхала вже з нашим дільничим.
Так ось, щодо історії, яку я хочу вам розповісти. Приблизно два тижні тому я познайомився з жінкою, якій тридцять сім років, вона проживає зі своєю мамою і саме через це ми з нею перестали спілкуватись.
Не подумайте, що лише через це ми закінчили своє спілкування. Проблема не в самому проживанні доньки з мамою, бо ж ситуації в житті різні бувають, а у впливі матері на доньку. Мама цієї жінки весь час залазила в особисте життя доньки. Вона знала про неї буквально все.
Я не розумію, для чого таке робити. Можливо вона хотіла прив’язати таким чином доньку до себе на все життя? Чи шукала для неї більш перспективний варіант. Але не зважаючи на причини в кожної людини має бути особисте життя, без родичів в ньому. І жити батьки з дорослими дітьми мають окремо. Хіба батькам потрібен догляд, якщо вони тяжко хворі. Тоді я ще зрозумію.
Щодо жінки, з якою в нас було буквально два побачення. Вона красива, весела, розумна, начитана і взагалі з нею дуже цікаво спілкуватись. Я більш ніж впевнена, що вона приверне увагу любого чоловіка не тільки зовнішністю, а й внутрішнім світом та розумом.
Але її мама… Це просто щось з чимось. Вона контролювала кожен її крок. Дізнавалась де, з ким, в чому вона, коли повернеться додому та навіть по якій вулиці точно переміщається. Я нагадаю що доньці цієї «турботливої» матусі тридцять сім.
Ми пішли з новою подругою та потенційною коханою на побачення. Її телефон розривався від дзвінків. Мати телефонувала їй буквально кожні п’ять-сім хвилин. Я засікав. Ну уявіть, ми сидимо в кафе, п’ємо каву та їмо те, що замовили паралельно спілкуємось. І за годину мати дзвонить їй разів двадцять. Не можливо спілкуватись. Ну от взагалі.
Але знаєте моя супутниця теж хороша, бо ж ведеться на всі маніпуляції матері та слухається її беззаперечно. Хоча давно могла від неї з’їхати та сепаруватись від матері, бо це мають пройти всі діти, які подорослішали. А батьки мають це прийняти нормально та відпустити людину та перестати відноситись як до маленької дитини.
Але найцікавіше сталось на другому побаченні, коли її мама через двадцять хвилин подзвонила та сказала, щоб та йшла додому, бо сусідка грибів дала і їх треба терміново почистити та законсервувати. І знаєте, що зробила жінка? Встала та пішла. Вона справді кинула всі справи ради справи, яку можна відкласти на декілька годин.