Я дуже хвилювалася за свою дочку, адже її подружки вийшли заміж, а вона ще й досі самотня. Я завжди мріяла про те, коли побачу нарешті її у гарному білому платті з хорши чоловіком поруч. Я так чекала на зятя, а тепер коли його маю, не знаю що з цим робити. Ми з чоловіком купили Олі квартиру, тому після весілля її Андрій переїхав жити до неї. Сваха довго не чекала й одразу виписала його з квартири.
Оля з Андрієм одружені вже більше року, а донька мені нещодавно сказала, що чоловік взагалі ніде прописаний. Його матір просто запхала до нас на все готове. А ми його одягли, знайшли хорошу роботу, а тепер ще й приписувати прийдеться.
Андрій є непоганий хлопець, любить мою дочку і добре ставиться до неї. Правда, грошей їм не завжди вистачає, тому ми з чоловіком їм допомагаємо. Ми зобили у квартирі їм ремонт, віддали машину, хоть стареньку, але у гарному стані. А от свасі байдуже, як живе її син, може, дітям треба допомогти. Вона тільки дбає про свою молодшу дочку.
А на весілля вона прийшла взагалі прийшла з пустими руками. Подарувала молодим картину, мовляв, в сина і так все є. Я просто була шокована, а зараз, ще й ця приписка до власної хати.
Я не горю бажанням прописувати його до Олі, ми на цю квартиру все життя заробляли. Незнаю, що тепер нам робити з чоловіком …