Історії

Попри всі обіцянки і каяття, чоловік, так і не розпрощався зі своєю шкідливою звичкою. Коли він знову прийшов додому у нетверезому стані, я просто зібрала речі і вигнала його з дому

З чоловіком ми одружилися молодими, і нашому щастю не було меж. Багато часу ми проводили удвох, разом подорожували та проходи через невеликі труднощі. Але в один момент від щирих  почуттів нічого не залишилося, а все через те, що він почав випивати. Я була впевнена, що це мій чоловік на все життя, і думала, що знаю його краще, ніж себе. Але всьому цьому прийшов кінець.

Чоловік, все частіше почав приходити додому пізно у вечері, та й ще випивший, а потім це стало повторюватися майже кожного деня. На початках я не звертала на це увагу, адже раніше такого ніколи не було, але чим дальше, тим мені було страшніше. Відповідно у нас почалися розборки та сварки кожного дня. Я не розуміла, чому він так вдався до оковитої, адже причин не було.

Я не могла більше це терпіти, тай не хотілося, щоб на таке дивилися наші діти, і поставила чоловікові ультиматум: ” Або ми з дітьми, або алкоголь”. І попри всі обіцянки і каяття, він, звичайно, не розпрощався зі своєю шкідливою звичкою. Коли він знову прийшов додому у такому стані, я просто зібрала речі і вигнала його з дому.

На наступний день, вдома було тихо, діти мовчки займалися своїми справами. Я почала прибирати, готувати вечерю, одним словом робила все, тільки щоб не впадати в депресію.

Читайте також: Рецепт шоколадного пирога з грушами

Перед вечерею, я побачило, що маєї дочки немає вдома. Я спитала у сина, а де Оксанка:

– Я не знаю, – відпов син, – він мовчки вибіг з кімнати, одягнувся та кудись пішов.

Я не знала, що мені робити. Я вибігла на вулицю за сином. На ігровому майданчику я побачила дівчинку, це була моя Оксанка.

– Донечко, що ти тут робиш? Ходи до хати, адже холодно на вулиці, ти замерзла.

– Я не піду без тата. Я чекаю, щоб дати йому клічі від квартири, він немає.

В голові у мене все перекрутилося.

– Оксанко, давай ходи, а тата почекаємо вдома.

– Мамо, а ти пустиш його до хати?

– Звичайно що пущу.

Тієї ночі чоловік подзвонив та просив вибачення і я його пустила у квартиру. Не знаю, що буде далі, але мені важко дивитися, як діти скучають за татом. Я постараюся зробити все, щоб зберегти сім’ю …