Мені уже 43, і ще з самого дитинства, батьки мені завжди говорили, що саме головне у житті – це вдало вийти заміж, що ж, так і сталося
Я вийшла заміж в 21 рік за хлопця, який був старший від мене, чоловіка якого мені з самого дитинства підготували батьки, від був сином маминої подруги, з успішної сім’ї. Я послухала своїх батьків і вийшла за нього заміж, хоча не любила його. Квартира, бізнес, забезпечене майбутнє, усе це добре, але …
На початку, усе було добре, ми їздили відпочивати за кордон, подорожували, він купував мені дорогі подарунки, батьки були щасливі. Через 3 роки, ми стали батьками, а потім ми стали замислюватися про другу, оскільки гроші, щоб їх поставити на ноги є. Я не думала про кохання, про почуття, мені здавалося, що так і повинно було бути, звичайна сім’я у якій все є.
Тепер мені 43 і я зрозуміла, що витратила свою молодіть на чоловіка, якого зовсім некохала. Зрозуміла я це тоді, коли вийшла на роботу та почала спілкуватися з іншими чоловіками. У мене були симпатії, були якісь почуття, які раніше я ніколи не відчувала.
Читайте також: Бабуся любила його більше за всіх внуків, віддала йому все, а брат навіть не приїхав, щоб попрощатися з нею
Я хотіла поділитися з кимось своїми емоціями, і вирішила розповісти про це свої мамі. Вона тоді мене сказала:
– У тебе багатий чоловік, ти і твої діти забезпечені, тому терпи, усі жінки повинні терпіти. Яке б у тебе було життя, якщо б вийшла заміж за бідного Василька, який тобі подобався? З ним, ти не мала б такого життя, яке маєш зараз.
Після маминих слів, я довго думала …
– Так, нехай я б бідно жила, але зате разом би все це пережили, нехай у нас буде дитина, у неї не буде найкращих іграшок, але зате вона б бачила, що батьки люблять один одного, і в сім’ї панує затишок і гармонія.
Чоловік увесь день проводить на роботі, і діти його рідко бачать. Я вже у таких роках, що міняти щось пізно, буде соромно перед батьками та дітьми. Тому вихід тут тільки один, терпіти і жити так до кінця життя. Послухавши маму, отак я зіпсувала собі усе життя …