Поїхати на заробітки її змусила заздрість до сусідки, яка сиділа роками в Італії і вибудуваларозкішний будинок.

Іван приніс новину про те, що його дружина з Поліною повернулися на Батьківщину. Раптом додому повернувся Миколка. 9-річний хлопчик саме відсидів усі уроки в школі.

Він привітався з дядьком Іваном і пішов переодягатися, щоб приступити до роботи. Він знав, що його обов’язок — допомагати батькові. Молодший син був ще в садочку. Бабуся незабаром також приведе його.

Степанові не легко самостійно виховувати двох дітей. Але куди діватися, адже Поліна поїхала в Італію. Однак там у жінки нічого не ладналося. Ту роботу, куди її запросила подруга, віддали іншій заробітчанці, яка приїхала раніше. Потім українські жінки допомагали Поліні влаштуватися десь, щоб заробити хоч якусь копійку і повернути позичені кошти.

 

Читайте також Невістка не цінує мене, а син не захищає.

 

Жінка зайняла у свекрухи гроші на поїздку, бо чоловіка вмовити не могла. А поїхати на заробітки її змусила заздрість до сусідки, яка сиділа роками в Італії і вибудуваларозкішний будинок.

Хоча Степан добре заробляв у порівнянні з іншими сільськими чоловіками, але цього було недостатньо, щоб вибудувати свою хату.

Поліна тільки те й робила, що постійно жалілася чоловікові на їхню бідність, мовляв, у них нічого немає, а в сусідів он який будинок. Степанові ці розмови надоїли і він запропонував продати господарство й знайти роботу в місті.

Одна і це його дружину не влаштовувало. Поліна вважала, що долари у них зявляться лише тоді, коли вона поїде в Італію. Тим часом чоловік може продовжувати займатися господарством, а на додаток ще й вихованням дітей. Зрештою, Поліна взяла гроші у свекрухи, відпросилася в чоловіка і поїхала.

Та очікування жінки швидко розвіялися, коли вона зіткнулася з реальністю. Першу роботу Поліна втратила, тому їй довелося найнятися в бідну сім’ю, де діти не могли платити великих коштів доглядальниці їхньої матері. Все ж жінка вирішила декілька місяців попрацювати, щоб не повертатися з пустими руками і соромом додому.

Через 2 місяці Поліна подзвонила до чоловіка і сказала, що їде назад в село. З собою у неї 500 доларів. Жінка скаржилася, що там дуже важко. І серце хоче до рідних. Скучила за чоловіком і дітьми. Тепер вона розуміє усю ціну заробітків.

Степан лише зрадів, коли почув це. Йому без дружини було не солодко. Як тільки бабуся з онуком повернулася з садочка, то одразу кинулася накривати на стіл.
Чоловіків потрібно було нагодувати теплим борщиком.

Надворі саме вечоріло, коли Поліна ступила на рідне подвір’я. З собою вона мала дві невеликі сумки. Дітям змогла привезти лише по цукерці.
У домі жінка розповіла, що заробітки — це складна праця. На чужині важко без рідних.
Лише тепер вона розуміє, що жодні гроші не замінять їй сім’ю.

Ці слова настільки розчулили свекруху, що та навіть не думала приймати гроші, коли невістка повертала борг. Адже ближчих людей у неї немає!