Перейти до вмісту

Просила вибачення у сина, але вони не хочуть взагалі говорити зі мною. Я вже на все згідна, навіть на постійний бруд у квартирі, але дуже хочу, щоб вони жили зі мною.

Я прекрасно зараз усвідомлюю, що вчинила не правильно. Тепер щодня сиджу та шкодую про те, що не можу жодним чином змінити або ж повпливати на ситуацію в моїй родині. Я все розвалила самотужки своїми руками. Приблизно два місяці тому, я щиросердечно зловтішалася, думала, що все під контролем і все правильно зробила, а зараз мені дуже стидно. Ніяк не можу вимолити пробачення в сина. Зараз розповім вам свою історію.

Я ростила сина самотужки, з його батьком ми розлучилися коли малому ледь виповнилося 5 років. Батько завів роман на сторні та поїхав жити в інше місто. Деякий період часу я проживала з одним чоловіком, але йому зовсім скоро набридло життя зі мною: я постійно хотіла командувати та бути господинею, повторювала йому, шо він живе у мене вдома, і тому він має робити тільки те, що я йому дозволяю. Як наслідок, цей чоловік зібрав речі та покинув мене. Я не сильно переймалася даною ситуацією, оскільки мені потрібно було ростити сина та дати йому гідну освіту.

Син не мав сильного бажання навчатися. Вступив у коледж, потім служив в армії, а потім ще рік не хотів шукати роботу. Але одного дня він почав самостійно шукати собі роботу! Що таке могло трапитися? Як виявилося — він вирішив одружитися, а його майбутня дружина чекає на дитину. Я була просто шокована від таких новин і стала йому пояснювати, що вони разом лише декілька тижнів і що дитина точно не його. Але він не хотів нікого слухати.

Невістка мені взагалі не сподобалася. Вона була з досить малозабезпеченої сім’ї, та ще з багатодітної. На їхньому весіллі вона взагалі нічого не говорила, сиділа скромно та тихо. Я взагалі була як не у своїй тарілці. Свати собі веселилися та не звертали уваги взагалі на мене. Після весілля молодята жили у сватів, адже невістка відчувала, що мені вона взагалі не подобається. А я зі свого боку вважала, що не повинно бути дві господині на кухні. Як тільки невістка мала немовля, син зателефонував мені та попросився до мене зі своєю дружиною та  дитиною, оскільки у сватів ще троє дітей, а малюк вночі часто прокидається і не дає всім відпочити.

Читайте також Декілька років тому я захворіла. Щодня хвороба підкрадалася до мене все ближче та ближче.

Я погодилася їх прийняти і згодом пошкодувала. Одразу в будинку розпочався безлад, а я просто обожнюю, коли все лежить на своїх місцях. Я кожного дня ходжу на роботу, а коли вертаюся додому, то опиняюся в якомусь тотальному безпорядку. Спочатку я нічого і нікому не говорила та прибирала тихо, але потім почала обурюватися та висловлювати своє незадоволення. Невістка якось зовсім неохайно прибирає, погано миє посуд, пилюку протирає не всюди. Почала говорити сину, що у нього дружина взагалі нічого не вміє, але син ображається — мовляв, дружина лише вчиться, не потрібно робити поспішних висновків. Якщо чесно, до онука я не мала теплих почуттів, хоч я і бачила, що він абсолютна копія мого сина, але якось не було бажання помагати невістці з ним.

Все моє роздратування розпочалося з недосипу. Я почала приходити на роботу невиспаною та не могла сконцентруватися на своїй роботі. Директор попередив мене, що якщо я буду погано працювати, то невдовзі мені грозить звільнення. Я прийшла додому, зі злістю кинула всі розкидані речі молодим в кімнату та крикнула, щоб вони негайно зібралися і покинули мою квартиру. Син намагався зі мною всіляко поговорити, але все безрезультатно. Син з’їхав на орендовану маленьку квартиру.

Спочатку я дуже раділа, все поприбирала та відпочила на вихідних. А через тиждень вирішила зателефонувати своєму синові та дізнатися. як вони тепер живуть окремо. Але ні він, ні невістка не підняли трубку. Вирішила подзвонити друзями сина, вони мені беземоційно відповіли, що вони зняли невеличку кімнатку в одної старої бабусі, а зараз збирають гроші, щоб покращити свої умови. Пройшло два місяці, син так і не відповідав на мої дзвінки. Приїхала до нього на роботу, але він взагалі не хотів зі мною спілкуватися.

Тепер мені стало неймовірно сумно. Спостерігаю за своїм сином та невісткою тепер тільки через соціальні мережі. Бачу, що вони живуть дуже бідно. Вирішила написати сину, що можу матеріально їм допомогти, і взагалі — нехай знову повертаються. Просила вибачення, але вони не хочуть взагалі говорити зі мною. Я вже на все згідна, навіть на постійний бруд у квартирі, але дуже хочу, щоб вони жили зі мною.