При всіх заявив дружині, що прийшов забрати свої речі

У невеличкому місті дві сестри успадкували від батьків дім. Будинок був старий невеличкий, а от подвір’я велике, просторе. Сестри домовилися поділити його навпіл. Старша Галина не захотіла жити у старій хаті, тому віддала її своїй молодшій Зіні.

-Зіно, твій Михайло мало заробляє, куди йому ще братися за будівництво дому, то і живіть собі у батьківській хаті. А ми з Вадимом побудуємо будинок власної мрії.

На тому і зійшлися. Зіна на слова сестри не розізлилася. Так, її чоловік заробляв небагато, але їм на життя вистачало. Й жити у домі батьків вони були не проти. Трішки підремонтували там, де потрібно було, зробили свіженький ремонт й стали жити душа в душу. Головне, що в домі панували мир та спокій.

Читайте також Картопляні зрази

Галина ж з дитинства прагнула до заможного життя. Тому й заміж вийшла не за коханого, а за перспективного. Її Вадим при хорошій посаді був, тож жінка розуміла, що й дохід у нього відповідний буде. Стали вони будуватися. Багато років та сил витратили на свій будинок.

Вадим практично поселився на роботі, постійно їздив у відрядження, працював понаднормово – усе для того, щоб дружині догодити та сусідів переплюнути. Хоча йому на те було байдуже, а от його Галина хотіла мати усе найкраще.

 

Через деякий час будинок був готовий. Галина влаштувала гучне святкування на честь новосілля. Прийшло багато гостей, а от найважливішого не було – Вадим знову пропадав на роботі. Та схоже Галину це зовсім не турбувало, вона майстерно вихвалялася перед гостями та намагалася показати себе відмінною господинею.

Наприкінці вечора додому повернувся господар. Гості стали вітати його з новосіллям та вихваляти чоловічу майстерність, але він того не слухав. При всіх заявив дружині, що прийшов забрати свої речі