Одного дня маленька дівчинка принесла до хати два яблука. Ними її пригостив старенький сусід.
– Матусю, поглянь, які я маю яблука!
– Дійсно, гарні! Пригостиш мене? – спитала мама доньку.
Дівчинка подивилась на яблучка і відкусила одне. Згодом, вона подивилась на інше яблуко і також відкусила його. Мама дівчинка дуже здивувалась такій поведінці доньки і подумала, що виростила жадібну доньку, яка навіть про матір не подумала. У мами змінився вираз обличчя і маленька одразу це помітила та промовила:
– Матусю! Візьми це яблуко! Воно – солодше!
Дівчинка простягнула мамі яблучко та побігла на подвір’я, а мама в той час заплакала, бо зробила квапливий висновок щодо своєї донечки.
Чи поспішаєте Ви з висновками щодо людей чи їх вчинків?