Перейти до вмісту

Притча про образу, яка навчить вас легко відпускати негатив із вашого життя

Дуже часто образа, заполоняє наше серце і розум, і не дає нам спокою, сидить в найтемніших куточках нашої душі, і як важкий тягар лягає на наші плечі.
Образа-маленька тваринка, на вигляд зовсім нешкідлива. При правильному поводженні ніякої шкоди не приносить. Якщо не намагатися її одомашнити, образа прекрасно живе на волі і нікого не чіпає.

Але всі спроби заволодіти нею закінчуються плачевно… Звірятко це маленьке і спритне, може випадково потрапити в тіло будь-якої людини. Людина це одразу відчуває. Їй стає прикро.

Звірятко починає кричати людині: «Я ненавмисно попався! Випусти мене! Мені тут темно і страшно! Відпусти! »

Але люди давно розучилися розуміти мову тварин. Є такі, які відразу відпускають образу, поки вона маленька – це кращий спосіб розпрощатися з нею.

Але є такі, які ні за що не хочуть її відпускати. Вони відразу називають її своєю і носяться з нею, як з писаною торбою. Постійно думають про неї, дбають… А їй все одно не подобається в людині.

Читайте також:10 хвилин зранку, щоб зробити ваш день продуктивнішим

Вона крутиться, шукає вихід, але оскільки у неї зір поганий, сама вихід знайти не може.Та й людина теж… стиснула, і ні за що не випускає образу.

А звір-то голодний, їсти хочеться – ось і починає потихеньку їсти, що знайде. І людина відчуває це. То там заболить, то тут … Але не випускає людина з себе образу. Тому що звикла до неї. А та їсть і росте … Знаходить всередині людини що-небудь смачненьке, присмоктується і гризе. Так і кажуть: «Образа гризе».

І в кінці кінців приростає до чого-небудь в тілі людини і проти своєї волі стає його частиною. Слабшає людина, хворіти починає, а образа всередині продовжує рости… І невтямки людині, що тільки і треба – взяти і відпустити образу! І їй без людини краще, і людині без неї легше живеться…

Образа – це стан душі. По суті, ми самі приймаємо рішення бути скривдженими. І коли в черговий раз ви захочете образитися, подумайте: чи так уже приємно жаліти себе? Не дарма в народі кажуть: «На ображених воду возять».Вчіться легко відпускати  образи, не тримайте їх запертими в собі, і ви одразу відчуєте, як позбавились тяжкої ноші, і як легко вам стало жити!