Жила-була одна жінка, яка жила в невеликому містечку. Щоранку коли вона прокидалася відчувала велику втому і виснаження, але все ж таки вона змушувала себе йти на роботу й цілий день працювати, а вечері коли поверталась додому то знесилена падала спати. Вона не могла навіть згадати, коли за останній час відчувала себе щасливою, відчувала повноту життя і насолоджувалась кожним моментом.
Але одного разу, сидячі на роботі, вона помітила, що її тінь віддаляється. Тоді вона почала благати тінь:
Жінка: Не покидай мене, будь ласка, ти всі сили та енергія, що в мене залишились!
Тінь: Так, ти права! Ти вичерпала всі свої запаси енергії та не поповнюєш її, з мене досить! Подумай над тим, що ти робиш не так.
Жінка: Але я не зможу без тебе це зрозуміти! Допоможи мені.
Тінь подумала та погодилась.
Тінь:Добре, я допоможу, але ти повинна виконати 3 мої завдання.
Також читайте: Сонячні промені корисні не всім
Жінка: Звичайно, я згодна на все.
- 1.Віддай тягар, який не належить тобі. Відмовся від вирішень проблем своїх подруг, рідних та чоловіка.
Жінка закрила очі та відпустила ноші, які по доброті душевній колись звалила на себе. Через декілька хвилин почав дзвонити телефон.
Жінка: Що я маю робити? Вони знову будуть благати допомогти.
- 2. Якщо ти знову хочеш бути здоровою та щасливою, навчись казати “ні”!
Жінка задумалась, що про неї подумають, а якщо з нею перестануть через це спілкуватись, або любити.
Вона відповіла на дзвінок. Розмова була така, яку жінка й очікувала, благання про допомогу. Вона почала виправдовуватись.
Тінь: Ти не повинна виправдовуватись! Ти повинна сказати *ні*
Жінка послухала та зробила так, як потрібно. Це спрацювало, хтось відвернувся від неї, хтось змирився, а деякі навіть образились.
- 3. Ти повинна навчитись відпочивати та зустрітися зі своїм почуттям провини.
Як тільки жінка намагалася відпочити, почуття провини приходило з вуст матері, батька або бабусі.
— Що це ти лежиш? Байдикуєш? Йди працювати, за тебе це ніхто не зробить! От я в твоєму віці все встигала, все сама робила.
Дуже багато було слів, які давили на почуття провини.
В один момент терпіння закінчилось й жінка зірвалася.
Жінка: Невже я не маю права на відпочинок? Я така ж людина як і всі! Я потребую не тільки на фізичний, але й духовний відпочинок від вас усіх та ваших проблем.
Вона нарешті відпочила, зробила все, що їй так давно хотілося. Цей день був найкращим у її житті. До неї повернулась не тільки сила, а й здоровя, краса, радість та душевний спокій.
Дорогі жінки! Не доводьте себе до душевного неспокую та морального виснаження – звертайтесь до психологів, які наповнять ваше життя яскравими фарбами, допоможуть прожити його енергійно та щасливо.