Чоловік, на старості літ, переїхав жити до свого сина, у якого вже була сімя: жінка і чотирьохрічний син.
Старому вже було не мало років, і виглядав він відповідно: руки тремтіли, зір був поганий й сам шкутильгав.
Кожного вечора сім’я збиралася їсти за одним столом, однак дідусеві це було дуже важко. Через те, що тряслися руки, всі продукти розсипалися, а поганий зір не дозволяв старому все гарно прибрати.
Син і невістка стали все більше дратуватися через це.
Читайте також Кинула чоловіка у важкий момент!
– Ми повинні щось зробити, — сказав син. – Мені вже надоїв шум, пролитий чай і їжа по усій кімнаті. Я приходжу з роботи та хочу відпочивати, а не спостерігати за цим всім.
Чоловік і дружина вирішили поставити окремий маленький столик в кутку кімнати. З цього часу старий їв лише на самоті. З часом у дідуся почав і посуд падати, після чого невістка стала давати йому дерев’яні миски. Коли хтось із родини мигцем поглядав на дідуся то бачив, що у нього були сльози в очах, тому що він був зовсім один. Ніхто вдома з ним не спілкувався і не проявляв знаки уваги. Ні до кого було слова зронити. Єдине, що він чув — докори від сина, коли розсипав їжу.
Чотирирічний хлопчик спостерігав за всім мовчки. Одного вечора, перед вечерею, батько помітив його граючим з дерев’яною тріскою на підлозі. Він ласкаво запитав малюка:
– Чим ти займаєшся?
Хлопчик відповів:
– Я хочу зробити дерев’яну миску для тебе і мами. Ви будете їсти з неї, коли я підросту.
Хлопчик посміхнувся до батька й повернувся до гри.
Батьки були ошелешені від слів сина. Вони мовчки стояли, а сльози заструмували на їхніх обличчях. Усі боялися такого майбутнього: бути непотрібними для найближчих.
Того вечора чоловік підійшов до дідуся, взяв за руку і ніжно проводив його назад до сімейного столу. Ставлення до старого в сім’ї змінилося і ніхто не звертав уваги, коли той ненароком робив шкоду.