Перейти до вмісту

Притча Все в цьому світі повертається бумерангом.

Чоловік, на старості літ, переїхав жити до свого сина, у якого вже була сімя: жінка і чотирьохрічний син.

Старому вже було не мало років, і виглядав він відповідно: руки тремтіли, зір був поганий й сам шкутильгав.

Кожного вечора сім’я збиралася їсти за одним столом, однак дідусеві це було дуже важко. Через те, що тряслися руки, всі продукти розсипалися, а поганий зір не дозволяв старому все гарно прибрати.

Син і невістка стали все більше дратуватися через це.

 

Читайте також Кинула чоловіка у важкий момент!

– Ми повинні щось зробити, — сказав син. – Мені вже надоїв шум, пролитий чай і їжа по усій кімнаті. Я приходжу з роботи та хочу відпочивати, а не спостерігати за цим всім.

Чоловік і дружина вирішили поставити окремий маленький столик в кутку кімнати. З цього часу старий їв лише на самоті. З часом у дідуся почав і посуд падати, після чого невістка стала давати йому дерев’яні миски. Коли хтось із родини мигцем поглядав на дідуся то бачив, що у нього були сльози в очах, тому що він був зовсім один. Ніхто вдома з ним не спілкувався і не проявляв знаки уваги. Ні до кого було слова зронити. Єдине, що він чув — докори від сина, коли розсипав їжу.

Чотирирічний хлопчик спостерігав за всім мовчки. Одного вечора, перед вечерею, батько помітив його граючим з дерев’яною тріскою на підлозі. Він ласкаво запитав малюка:

– Чим ти займаєшся?

Хлопчик відповів:

– Я хочу зробити дерев’яну миску для тебе і мами. Ви будете їсти з неї, коли я підросту.

Хлопчик посміхнувся до батька й повернувся до гри.

Батьки були ошелешені від слів сина. Вони мовчки стояли, а сльози заструмували на їхніх обличчях. Усі боялися такого майбутнього: бути непотрібними для найближчих.

Того вечора чоловік підійшов до дідуся, взяв за руку і ніжно проводив його назад до сімейного столу. Ставлення до старого в сім’ї змінилося і ніхто не звертав уваги, коли той ненароком робив шкоду.