Рашистська дівчинко,
мене убив твій батько.
В підвалі темному мене він катував.
Мені було так боляче і страшно…
Мою він маму поряд прив’язав.
Вона кричала .. Як вона кричала…
Потім затихла. Бог її забрав…
А я уже й не плакала, стогнала,
Коли мене він на частини рвав…
Читайте також: “Боже, ще скільки до Перемоги? Дай сил благаю Тебе!”
Ти тільки бережи мого ведмедя,
Він вже старенький, та мені як брат.
Його твій батько відібрав у мене –
Убивця, нелюд і жорстокий кат.
Автор: Лідія Мищенко