Ще з самого дитинства Оксана не була популярною: рідко гуляла з однолітками, якось не зручно їй було проявляти власні емоції. Та й в старшому віці з нею спілкувалися тільки тоді, коли щось було потрібно.
Коли дівчині виповнилося 20 років, вона познайомилася з Андрієм. Оксана відразу закохалася в нього. Дівчина вже мріяла про майбутнє весілля та сім’ю. Через рік зустрічань, Андрій зробив дівчині пропозицію. Вона була дуже щасливою, адже завжди хотіла бути допомогою чоловікові та не думала про кар’єру.
Але сімейне життя було не таким щасливим: сварки були частими в домі молодят. Андрій одразу втікав до матері, яка дзвонила йому декілька разів на день. Свекруха вміло маніпулювала сином, і як що це не діяло, то жінка включала в боротьбу проблеми зі здоров’ям чи давила на жалість. Так чоловік бігав до неї кілька разів на день.
Усі домашні клопоти Оксана взяла на себе.
Чоловік часто дорікав жінці, що вона у нього сидить на шиї, тому як тільки донечка трошки підросла, Оксана відразу пішла на роботу. Через пів року Оксана призначили начальником відділу, і вона почала заробляти набагато більше, ніж чоловік. І тут свекрусі знадобилося гроші на лікування.
Читайте також: Рецепт найсмачніших та пишних сирників
Лікарі виявилися усі неграмотні, адже всі в один голос стверджували, що жінка здорова. Так через 7 років появся син. Андрій щодня говорив те, що любить дружину, але піклувався лише про свою маму.
Оксана мовчала, ніколи і нікому не скаржилася, захищала чоловіка якщо його хтось критикував, а сама плакала в подушку, щоб ніхто не бачив …. Але всьому є межа.
Одного дня Оксана попросила, щоб чоловік забрав дитину з школи. Вечір, темно на дворі… Тоді чоловік повернувся від мами й заявив, щоб дитина залишиться у тьоті Галі, яка неподалік живе. Після цих слів Оксана зібрала свої речі і пішла.
Андрій довго вибачався та намагався повернути Оксану, але жінка більше не хотіла терпіти таке зневажливе ставлення до себе і дітей…
Пройшов час, жінка виплакала усі сльози та знову зустріла нового чоловіка. Знову повірила в кохання, була на сьомому небі від щастя. Але видно доля така …. Почалися нескінченні дзвінки від колишньої дружини то допоможи це, то те, то привези, то забери, то я не знаю, що робити. Чоловік ходив все сумніший.
А одного разу сказав: “Рідна, ти дуже сильна, ти впораєшся, а от Віра така непристосована вона пропаде одна”.
І знову ж доля повторилася. Так, я сильна. Але навіть сильні жінки потребують міцного чоловічого плеча …