Саме зараз листя салату найбільш соковите і поживне.
Салат посідає перше місце за вмістом кальцію і друге, після шпинату, — за вмістом мінеральних речовин. Найповніше смак салату розкривається у поєднанні з іншими овочами. Будь-якій страві він надає оригінальних смакових ноток, свіжості й апетитного вигляду.
За свою більш ніж 5000-літню історію він пройшов довгий і складний шлях, перш ніж зайняти почесне місце у списку незамінних «зелених друзів» людини. Спершу його вирощували лише заради олії, що є в насінні, про смак і поживність листя ніхто не замислювався. Так тривало, доки його не розсмакували древні греки і римляни. Вони ж першими заговорили про його цілющі властивості.
Салат ідеальний для дієтичного харчування. Корисний для дітей і дорослих із захворюваннями шлунково-кишкового тракту і сечовивідних шляхів, цукровим діабетом, порушеннями водно-сольового обміну, ожирінням. Рослина багата на вітаміни, зокрема групи В, а також на каротин, нікотинову кислоту, токоферол. У ній багато мінералів. Високий вміст солей калію і натрію надає листю салату сечогінних властивостей. Сік містить чимало лимонної кислоти, тому це натуральний засіб для заспокоєння нервів, позбавлення тривожності і безсоння.
Салатна зелень є дієвим засобом для зміцнення судинних стінок. Лікарі рекомендують збагачувати раціон цим корисним продуктом людям з цукровим діабетом. Він допомагає підтримувати здоров’я кровоносних судин.
У рослині є й речовини, що сприяють нормалізації ліпідного обміну, знижують холестерин у крові. Тож вживання листя салату — чудова профілактика атеросклерозу, ожиріння, гіпертонії.
Найкорисніше свіже листя салату. Його можна додавати у перші і другі страви, тушкувати, додавати до овочевого рагу. Однак тоді втрачається левова частина корисних речовин. Найпростіший спосіб зберегти корисні властивості — подати його до столу сирим, порвавши листя руками, скропивши лимонним соком і заправивши олією.
Більшість салатного листя від зіткнення з металом окислюється і в’яне. Саме для зелені й придумали керамічні ножі.
Салат добре поєднується з цибулею, часником, іншою зеленню, перцем, свіжими огірками та помідорами, волоськими горіхами, яйцями, м’ясом і рибою.
Приправляють його олією, майонезом, сметаною, несолодким йогуртом, гірчицею, сіллю, оцтом, соком лимона або салатними заправками.
Читайте також: Як захиститися від сонячних опіків
Апельсинова заправка
60 мл апельсинового соку, 3 ст. ложки червоного винного оцту, 2 ч. ложки меду, 1,5 ч. ложки діжонської гірчиці, 1 ст. ложка оливкової олії.
Змішати всі інґредієнти в ємності з кришкою, яка щільно закривається. Добре струсити і поставити в холодильник. Перед вживанням ще раз струсити.
Полунично-м’ятна заправка
¼ маленької ріпчастої цибулини, 220 г полуниць, 7 листочків свіжої м’яти, 85 г меду, 60 мл білого винного оцту, 2 ст. ложки лимонного соку, 60 мл олії.
Подрібнити цибулю. Змішати всі інґредієнти, крім олії, в блендері до однорідної консистенції. Вимішуючи, потрохи влити олію. Зберігати в холодильнику не довше трьох днів. Перед вживанням збовтати.