«Слава Богу, що матері не вдалося нас розлучити», – якось сказала Іра і пригорнулася до Олексія.

Зранку вони посварилися через якусь дрібничку. Олексій побіг на роботу. Іра залишилася вдома сама. Вона була на восьмому місяці  і все життя тепер підпорядковувалося її теперішньому стану.

Коли Олексій ввечері повернувся додому, то був заскочений. Посеред кімнати стояла велика дорожня валіза, а Іра складала інші речі в ще одну сумку.

-Іро, що це таке?

– Те, що бачиш!- зненацька випалила дружина.

-Чекай-но! Що ж ти надумала? – не на жарт розхвилювався Олексій.

– Вона до мене! Зрозумів! – виглянула з кухні теща. – На твої копійки вона з голоду помре.

– А он воно що, – подумав про себе. – Ірино, а як же дитина, – звернувся чоловік до дружини.

– Це вже наша дитина, – знову втрутилася теща. – Що ж ти можеш їй дати при своїй зарплаті. Ти – невдаха!

– Ірино! Ти можеш пояснити, що трапилося. Навіщо це все?

– Нам нема більше про що говорити, – різко відповіла молода жінка.

 

Читайте також Чебуреки по-ледачому.

 

****

Олексій чув, як грюкнули двері, і в квартирі постала тиша. Стало до болю сумно і незатишно, наче щойно тут відбулася велика крадіжка.

Аж тепер він згадав, що саме сьогодні у нього змінилися повноваження – у його підпорядкуванні цілий відділ. І не тут, у районі, а в самому Києві! Та ба – не встиг розповісти про це своїй дружині.

Він любив Ірину. І сварки виникали зрідка. Догоджав, як міг. Часто дарував квіти, возив на відпочинок, одягав у дорогих магазинах…

-Ірина була гарною дружиною. Ніжна, лагідна, добра господиня… Що ще хотіти? І мама, мабуть, з неї буде хороша.

Тут все винна її мама, яка скрізь хоче бути командиром. На роботі її сприймають на рівні з чоловіками, бо любить вилаятися і навіть більше. І на маєш, ще влізла в нашу сім’ю…

З такими думками Олексій не зчувся, як заснув. Розбудив його телефон. Глянув на годинник – була четверта ранку.

-Хто ж це так рано дзвонить?

-Ось маєш! Через тебе Іра має дитиуу на восьмому місяці. Будеш тепер у мене по судах бігати, одоробло… – кричала у трубку теща.

Але Олексій уже її не чув. Він одягався і замовляв таксі, Він мусить бути там, біля Іри.

****

Зараз вони живуть у Києві. Виховують сина Назара. Вони щаслива подружня пара. Про цей випадок уже й не згадують.

«Слава Богу, що матері не вдалося нас розлучити», – якось сказала Іра і пригорнулася до Олексія.

Дуже часто втручання батьків у сім’ю власних дітей стає причиною незгод і розлучень. Батькам від цього краще не стає, а діти страждають усе життя. Отож, батьки, якщо ви по справжньому любите своїх дітей, то не руйнуйте їхнього щастя.