Я вже була заміжня і сиділа в декреті, мій брат Роман закінчував університет. Коли ми з чоловіком вирішили одружитися, мої батьки на моє весілля не витратили жодної своєї копійки. Хочеш виходити заміж – виходь, але за свої гроші. Весілля у мене було дуже скромним. Ми розписалися, а потім посиділи в кафе невеликою компанією. Та сама історія була і з житлом – батьки сказали, викручуйтесь самі. Тому спочатку ми жили на зйомних квартирах, а потім наважилися взяти житло в кредит.
Але в один момент все змінилося. Заповіт, який залишили бабуся з дідусем, всіх дуже здивував. Свою трикімнатну квартиру бабуся записала нам, своїм внукам, мені та Роману. Тоді все і почалося. Батьки вирішили, що братові квартира потрібна більше, ніж мені. Вони почали на мене тиснути, щоб я відмовилася від своєї частки. Пояснюючи це тим, що братові більш потрібніша квартира. Мовляв у мене є.
Але чому я повинна відмовлятися від спадщини улюблених людей, бабусі і дідуся, щоб тільки догодити своєму братові? Тому я сказала своїм родичам, що не збираюся відмовлятися від того, що по праву належить мені. Спадщину ми все-таки поділили. Тепер мої батьки і брат зі мною не розмовляють. Нарешті ми з чоловіком закрили кредит, а брат раптово купив собі нову машину.
Читайте також: Вперше цю страву скуштувала, коли була в гостях у своєї свекрухи. Одразу переписала рецепт і тепер постійно готую цю смакоту.
Відчуття, ніби мене зрадили, а ще все частіше у мене виникає думка: може, я не рідна дитина. Інакше, як пояснити, що батьки так по-різному ставляться до дітей.