Дієтологи наввипередки закликають готувати страви зі спаржі. Саме зараз її сезон.
Про цілющі властивості цієї рослини складені цілі трактати. У Стародавній Греції вона була одним з атрибутів культу богині кохання Афродіти. Її гілками увінчували молодих, прикрашали шлюбне ложе. Як овоч рослину розводили у Давньому Римі.
Овоч дуже корисний тим, хто стежить за своєю зовнішністю. Спаржа — низькокалорійний овоч . Страви зі спаржі допомагають скинути вагу, позбутися целюліту, надати шкірі сліпучої чистоти, а волоссю — здорового сяйва.
Високий вміст у ній унікального вітаміну молодості — фолієвої кислоти (в перекладі з латині — «листяної») допомагає організму боротися зі старінням, зморшками і сивиною. Каротин сприяє збереженню здорового кольору обличчя, дозволяє домогтися рівної золотистої засмаги, перешкоджає утворенню веснянок і пігментних плям. Вітамін Р Р, на який багата ця рослина, робить шкіру ніжною й оксамитовою, як персик. Чудо-вітамін бере участь в утворенні жіночих статевих гормонів естрогенів, які захищають обличчя і тіло від в’янення. Спаржа у дикому вигляді росте на всій території Європи. Аспарагус — зелені гілочки, якими наші бабусі прикрашали букети влітку і восени, і є спаржею, але нині ми їмо її пагони як делікатес. Справжні гурмани вживають овоч свіжим і необробленим. Іноді ножем знімають тонкий верхній шар, якщо він волокнистий, але зазвичай і цього робити не потрібно.
Спаржу зазвичай готують на парі, заправляючи соусом з оцту, масла і солі. З верхівок овоча виходять смачний суп-пюре, суфле і навіть солодкі джеми. Овоч можна варити, тушкувати, маринувати, подавати в гарячому і холодному вигляді. Це чудова закуска, а також доповнення до салатів, овочевих страв і супів. У Китаї, наприклад, зацукровані пагони спаржі їдять на десерт. У приготуванні біла спаржа складніша, ніж зелена. І саме тому гурмани французи цінують її вище — вона дає можливість шеф-кухарю ресторану по-справжньому проявити свою майстерність. Спаржу у жодному разі не можна переварювати. Готовий овоч слід опустити у воду з льодом. Тоді зберігається колір, вітаміни, і смак буде дивовижним! Час приготування залежить від товщини спаржі (в середньому від 10 до 20 хвилин). Не потрібно наливати багато води, інакше весь смак піде в бульйон. Також не варто додавати ніяких прянощів, лише сіль, цукор і шматочок вершкового масла (воно необхідне для утворення плівки на поверхні води, кипіння має бути дуже мале). Іноді у воду додають краплю (максимум) лимонного соку, щоб спаржа була білішою. Спаржа — одна з небагатьох страв, яку не соромно їсти руками навіть у пристойній компанії. Ця традиція дуже поширена в Європі.
Спробуєте приготувати за вказаними рецептами.
Салат зі спаржею, горіхами і фетою
600 г спаржі, ½ склянки листочків м’яти, 1−3 зубчики часнику, ½ червоної цибулини, 3 ст. ложки рисового оцту, 1 ч. ложка меду, сіль і перець — до смаку, ½ склянки оливкової олії, ½ склянки волоських горіхів, 100−150 г фети, 1 пучок листя салату.
Вимити спаржу, відрізати грубі кінці. Довести до кипіння воду, підсолити її і занурити у неї спаржу. Через 3 хв перекласти спаржу у миску з крижаною водою, щоб зупинити процес варіння та зберегти яскравий колір спаржі. Потім просушити. Для приготування заправки в чаші блендера подрібнити цибулю, часник, м’яту, оцет, мед, сіль і перець. Потрохи влити оливкову олію. Заправку можна відразу вилити на спаржу, доповнити горіхами і сиром, подавати до столу.
Читайте також: Вітамінна їжа на початку літа.
Спаржа, запечена з перцем
500 г спаржі, 300 г солодкого перцю, 1,5 ст. ложки оливкової олії, 1,5 ч. ложки діжонської гірчиці, 1,5 ч. ложки білого винного оцту, сіль — до смаку.
Спаржу промити і розрізати на шматочки 2,5 см завдовжки. Перець розділити на половинки, вирізавши плодоніжки, перетинки і насіння. Потім овочі перемішати із гірчицею, оцтом і олією.
Запікати спаржу з перцем у духовці, розігрітій до 220 °C, 25 хв.