Перейти до вмісту

Спочатку чоловік нічого проти не мав, але через два тижні після приходу домробітниці почав говорити, що раз все в домі робить вона, то дружина йому зовсім не потрібна.

Спочатку чоловік нічого проти не мав, але через два тижні після приходу домробітниці почав говорити, що раз все в домі робить вона, то дружина йому зовсім не потрібна. Я, звичайно, розумію, що жінка – берегиня домашнього вогнища. Але я теж людина

Я працюю в компанії на керівній посаді. Мені довелось витратити аж десять років для того, аби зараз почувати себе більш менш нормально. У свої 35 років я успішна керівниця арт-проєкту, маю сина та коханого чоловіка. Нещодавно ми придбали котедж у передмісті Львова. З посадою мені підвищили зарплату, тому я вирішила, що можу дозволити собі більше. Я віддала сина у приватну школу, сама люблю фітнес та збираю гроші на машину. Чоловік займається машинами, проте заробляє не так багато. До слова, про матеріальну сторону я говорити не буду, бо у нас і так з цим все в порядку.

Читайте також А ще я жила в постійному страху, що в один прекрасний день дружина мого коханого з’явиться у мене на порозі і влаштує розбірки. І мені довелося зустрітися з його дружиною при дуже неприємних обставинах

Два тижні я найняла собі помічницю по дому. Ну а що? Я заробляю пристойні гроші і можу собі це дозволити, тим паче графік у мене шалений. Я прокидаюсь о шостій ранку, бо на роботі вже маю бути о восьмій. Працюю я від 10 до 12 годин вдень. Кожного дня я спілкуюсь з десятками людей, проводжу збори і стежу за роботи компанії. У нас велике мистецьке об’єднання, тому моя робота вимагає уважності. Чоловік ніколи не розумію чому я пішла в арт-сферу. А я скажу, що створила реально крутий бізнес, який приносить мені хороші прибутки.

Чому я вирішила найняти собі помічницю? Як я вже говорила, графік у мене шалений, а я, окрім того, що хочу відпочити, то і з сином хочу час провести. Спочатку чоловік був не проти, але через два тижні після приходу домробітниці почав говорити, що раз все в домі робить вона, то дружина йому зовсім не потрібна. Я, звичайно, розумію, що жінка – берегиня домашнього вогнища. Але я теж людина.

От уявіть, приходять вихідні і мені потрібно виспатись, набратись сил, побути з сином, приготувати їсти і поприбирати. Я вже мовчу про те, що інколи я хочу вийти на люди і відвідати свою маму. Я непогано заробляю, тому можу собі дозволити заплатити кілька тисяч в місяць жінці, яка збереже мій час та сили. Ось тільки у мого чоловіка на це свій погляд, і з цього приводу ми часто почали сперечатися. Можливо, це через те, що я на керівній посаді? Але я хочу бути успішною у всіх сферах життя, тому потребую вільного часу для себе і родини.