Жила я у невеликому містечку. Батьки у мене були простими людьми, і не мали змоги забезпечити мене. Коли я вийшла заміж за Андрія, то його батьки подарували нам квартиру. Я була безмежно щаслива, адже завжди мріяла жити у місті та мати власне житло. Квартира залишилася батькам від дідуся.
Радість трохи померкла, коли я побачила зовсім запущену квартиру зі старою сантехнікою, меблями і обдертими шпалерами. Там потрібно було робити ремон, який ми не могли потягнути, аже зарплати у нас з чоловіком були мінімальні. Тоді ми вирішили взяти кредит, і частину грошей дали мої батьки.
Зараз ми вже живемо в нормальній квартирі, виплачуємо борги, економлячи буквально на всьому. Але все одно задоволені, що живемо окремо і маємо свій куточок.
Все не так було добре, як здавалося. Одного вечора подзвонила до мене свекруха і сказала, щоб ми допомогли їм виплачувати кредит, який вони брали на покупку машини. Я сказала, що ми не маємо змоги їм допомогти фінансово, тому, що платимо свій кредит. Тут свекруха несподівано заявила, що вона могла б продати нашу квартиру, але віддала її даром, а ми навіть допомогти їм не хочемо.
Таких слів, я не очікувала почути від свекрухи. Андрій також в шоці, каже, що це її вітчим налаштував проти нас. Справа в тому, що свекруха дала нам тиждень на роздуми, а потім вона нас виселить і здасть квартиру в оренду. А найстрашніше те, що квартира оформлена на неї, ми навіть подумати не могли, що так все вийде. Хоча спочатку Андрій просив маму, щоб вона переоформила квартиру на нього, але вона відмовилась, і сказала, що це ітак наша квартира, і вона ніякого відношення до неї немає.
Але зараз вона заговорила по-іншому. Ми зробили тут ремонт за власні гроші, а зараз вона хоче, щоб ми з’їхали. Що далі нам робити, я не знаю …