Сину не пощастило. Його дружина взагалі не вміє і не хоче готувати їжу.

Син жінки з дитинства був добре нагодованим, бо його мати вміла готувати і добре це робила. У неї в холодильнику завжди все було готове. Перші, другі страви і так далі. Вона могла без проблем встати зранку і зварити їсти для інших членів сім’ї. І коли ж її син вийшов заміж, то думала, що її невістка буде такою самою. Проте не все було не так, як гадалося.

Сину не пощастило. Його дружина взагалі не вміє і не хоче готувати їжу. Протягом 25 років вона жила з батьками, які відносилися до неї, як до принцеси і хоч мати дівчини вміла готувати, але щось свого таланту доньці не передала.

Читайте також Мені було прикро, що ми з дружиною так важко працюємо по господарству і батьки жодного разу так не раділи нам, як сім’ї мого брата.

Коли вони перед весіллям ходити до родини невістки в гості, то весь стіл був у їжі. Жінка ще жартома говорила, що син одружився, бо його теща майстер в кулінарії. Головне невістку вивчили на медсестру, любили, але готувати не навчили.

Молодята переїхали жити в синову квартиру. Спочатку вони взагалі не переймалися їдою, бо як-не-як медовий місяць, здебільшого їсте по ресторанам і кафе. Але потім медовий місяць закінчився і прийшли суворі будні дні. Тоді мати невістки приїжджала до них в гості і наварювала всякої всячини. Як скоро у свахи захворіла її мама і вони з чоловіком мусили поїхати в село доглядати стареньку.

Молодята залишилися без кухаря.
Незабаром жінка почала помічати, як схуднув син і коли у нього був день народження, то вони з дружиною запросили мати до себе, але на столі було лише кілька салатів, варена картопля, нарізка і щось таке загалом. Коли жінка спробувала на смак, то зрозуміло, що все, окрім картоплі, яку почистив її син, було куплене…

Їй це не сподобалось, але все ж жінка вирішила змовчати.
Одного разу після того жіночка приїхала в гості до сина, коли він був вдома, а його дружина на роботі. Відкрила холодильник, глянула, здивувалась, побачивши, лише ковбасу, овочі, яйця та все інше напівфабрикати, запитала: «Як ви це їсте?». Син поглянув на матір і почав знаходити відмовки, ніби часу нема, зайняті сильно і таке інше. Проте жінка думала: «Не завжди ж невістка працює».

 

Всю наступну ніч вона не спала, а думала. І на ранок надумала їздити і хоч щось їм готувати, бо сина жаль. Але не завжди виходило приїжджати, тому придумала інакше. Кожну суботу вона вставала, готувала все наперед, а потім син приїжджав і давав гроші за продукти. Ось так вона й годувала далі сина. Проте вважала це все неправильним, бо жінка в будинку повинна вміти готувати. Далі мати думала, як же буде, коли народитися дитина.

Їй же весь час потрібно свіженьку кашу їсти… Та й вона не вічна, щоб все життя їм бути кухарем.