Перейти до вмісту

redactor1

Повернувся в пологовий будинок, а дружини нема. Лікарі сказали, що Марія втекла і нічого не повідомила.

Я — молодий чоловік, який зустрічався з дуже гарною та милою дівчиною, Машею. Не уявляв жодного дня без неї. Після декількох місяців зустрічань, вона переїхала… Читати далі »Повернувся в пологовий будинок, а дружини нема. Лікарі сказали, що Марія втекла і нічого не повідомила.

У Світлани є син від першого шлюбу. І саме цей фактор мене найбільше засмучує, якщо чесно.

Я зі своєю дружиною Світланою живу в шлюбі вже 7 років. Спільних дітей у нас поки немає. Хоча у Світлани є син від першого шлюбу.… Читати далі »У Світлани є син від першого шлюбу. І саме цей фактор мене найбільше засмучує, якщо чесно.

І вони мені проходу з дня хрестин не давали з тими грошима. «Мусиш дбати про похресника, ти ж друга мама. Он кум, памперсів на три тисячі привіз, а ти й копійки з хрестин не дала.»

Зі своєю двоюрідною сестрою ми бачились вкрай рідко. Жили в різних селах, та й батьки наші не дуже й родичались. Але доля склалась так, що… Читати далі »І вони мені проходу з дня хрестин не давали з тими грошима. «Мусиш дбати про похресника, ти ж друга мама. Он кум, памперсів на три тисячі привіз, а ти й копійки з хрестин не дала.»

І тільки тоді, через дванадцять років, я усвідомила, що сімейного щастя у нас не було не з моєї причини, а через чоловіка. Ці роки я вважаю прожитими даремно, тому що постійно відчувала себе якоюсь неповноцінною, нерозумною, некрасивою.

Ще з дитинства я вирізнялася впертістю характеру. То ж, щоб вирватися з батьківської опіки, я вийшла заміж у вісімнадцять років проти батьківської волі, щоб скоріше… Читати далі »І тільки тоді, через дванадцять років, я усвідомила, що сімейного щастя у нас не було не з моєї причини, а через чоловіка. Ці роки я вважаю прожитими даремно, тому що постійно відчувала себе якоюсь неповноцінною, нерозумною, некрасивою.

Хлопець начебто непоганий. Одна проблема, що бідний! Ну і звичайно, що там говорити, наша Оксана для нього – вигідна партія

– Наша єдина донька Оксана виходить заміж. У нас досить забезпечена родина, і дочка, звичайно, завидна наречена! – розповідає Стефанія Миколаївна. – У неї своя… Читати далі »Хлопець начебто непоганий. Одна проблема, що бідний! Ну і звичайно, що там говорити, наша Оксана для нього – вигідна партія

Але тепер я не могла, та й не хотіла ділити його з дружиною. Я хотіла, щоб він завжди був зі мною, щоб ми жили разом і виховували разом нашого хлопчика.

Все почалося ще п’ять років тому. Я працювала на одному підприємстві секретарем. Робота була не важка, вона мене повністю влаштовувала, та й на зарплату я… Читати далі »Але тепер я не могла, та й не хотіла ділити його з дружиною. Я хотіла, щоб він завжди був зі мною, щоб ми жили разом і виховували разом нашого хлопчика.

Жити без чоловіка та самотужки виховувати дитину для села було неприйнятним взагалі.

Я познайомилася з Віктором, коли мені виповнилося тільки 17 років. Йому вже на той час було 22 роки. Я зростала в невеличкому селі, але освіту… Читати далі »Жити без чоловіка та самотужки виховувати дитину для села було неприйнятним взагалі.

Важко Віті було іти в школу, осінні черевики були слизькими на дорозі, та й холодно дуже.

—Матусю, що ти купиш мені на день народження? Матір була насуплена. Сиділа на кухні й рахувала дрібні гроші, все ретельно записувала в блокнот. – Доню,… Читати далі »Важко Віті було іти в школу, осінні черевики були слизькими на дорозі, та й холодно дуже.

– Що ж тепер, мамо? Який сором… Усе село сміятиметься, що наречений на весілля не приїхав. Краще зникнути з лиця землі, ніж пережити таке.

Оксана, заливаючись гіркими слізьми, шепотіла: – Що ж тепер, мамо? Який сором… Усе село сміятиметься, що наречений на весілля не приїхав. Краще зникнути з лиця… Читати далі »– Що ж тепер, мамо? Який сором… Усе село сміятиметься, що наречений на весілля не приїхав. Краще зникнути з лиця землі, ніж пережити таке.