Так хочеться, як це було колись,
Відкрити вікна в май такий бузковий.
Щоб мрії хоч на грамочку збулись.
Щоб день був мирний, сонячний, казковий.
Так хочеться проснутись без “тривог”.
Спіймати “зайчика” ранкового на шибці.
Щоб поруч були діти, внуки й Бог
Грав “Радуйся, Маріє” на сопілці.
А біля хати мати молода
Пісні співала про свою калину.
І щоб свячена в річечці вода
Купала рибку і малу дитину.
Так хочеться відчути аромат
Той, що пропав в зимі після ковіду.
Щоб від Дінця до Тиси, до Карпат
Від ворогів не залишилось й сліду.
Читайте також: Домашні пряники на кефірі
І було тепло, мило, був азарт
Творить добро і сіять невмируще.
Щоб був весною в добру пору старт
Ну а зимою фінішне і сущне.
Дай, Боже, нам здолати “нелюдЕй”.
Перемогти до осені падлюку.
Притиснути малого до грудей,
А старшого вести в “садок” за руку.
А потім в школу, далі у життя.
Так хочеться простого і без спеції.
Щоб були світлі, щирі почуття,
Не чорні ні квадрати, ні трапеції.
Автор: Г.Потопляк.