Такі розмови та плітки про неї дуже злили жінку

Для жінки перші роки без чоловіка виявилась найскладнішими у життя, бо окрім годування дітей, їх потрібно було мити та доглядати. А городи самі себе не сапали й домашні тварини не годували. А потім ще й старша, Оленка, у школу пішла, то потрібно було слідкувати, як вчиться та як домашнє завдання виконує.

Але, на щастя, наприкінці 4 класу, донечка перетворилась у справжню мамину помічницю, що зі всім її допомагала й молодших сестер доглядала.

Жінка могла її спокійно залишити з сестричками (звичайно, щоб і сусідка на них зрідка поглядала) та чкурнути у місто, щоб вирішити якісь термінові справи.

Читайте також Раніше він ніколи не звертав уваги на такі речі, а зараз його ніби підмінили.

Час минав й доньки її стали справжніми красунями та розумничками, що вже й освіту мали!

От уже й Оленка прибігла до мами з радісними криками про те, що її коханий Артем зробив пропозицію стати його дружиною! Ох, скільки тоді радості було у всіх дівчат дому! Всі ж знали, який цей хлопець хороший та вихований й не сумнівалися, що проводжають дівчину у щастя!

Весілля для немолодої Маргарити було справжнім ударом, бо після нього вона днями не відпочивала й у фермерів місцевих на городі відпрацьовувала все позичене. Шкода її було всім людям, але що ж вони такі ж «босі» могли б зробити.

Через два літа й наступне весілля середньої донечки Аліни відіграли. І знову повторилась історія з недоспаними ночами та постійною перевтомою від повертання боргів за весілля.

Коли дізналися люди про весілля молодої доньки, то їхня шкода до матері одиначки перетворилась у сміх. Одна з колег промовила до неї: «Що ж ти своїх дівчат, так поспішаєш заміж видати? Невже сама хочеш кого другого знайти? Можливо маєш когось на думці?».

Такі розмови та плітки про неї дуже злили Маргариту й своїй колезі вона гордо відповіла: «Мої дівчатка знайшли своє щастя, тому не хочу їх стримувати, а якби не знайшли, то б і далі буди поруч! Я щаслива, що кожна з них має люблячого чоловіка, тому вважаю свій материнський обов’язок виконаним, а після цього можу й для себе пожити!».

На щастя, смішки її подруг закінчилися, коли вони дізналися, що весілля молодшої вирішили оплатити дві старші сестри, що вже цілком влаштувалися у житті й хотіли віддячити мамі за її важку роботу!

Маргарита стала однією з найщасливіших бабусь на селі, що майже кожного тижня приймала гостей, а на великі свята – цілу родину з зятями та онуками! Вона не могла повірити своєму щастю, проте все одно мріяла вона, щоб поруч сидів її чоловік та дивився, які чудові онуки хлопчаки у нього з’явилися!