Віка, зовсім ще маленька дівчинка, яка уже так багато пережила у своєму житті Їй довелося швидко подорослішати та стати самостійною. Ще коли вона вчилася у школі, у неї померла мама, виховувати взяла її бабуся, адже вона залишилась зовсім сама.
Тата свого Віка не знала, а мама ніколи не розповідала про нього. Вона росла хорошою дівчинкою, гарно вчилася у школі. Хоча була ще дитиною, але доглядала за своєю бабусею, яка була старенька і часто хваріла.
Одного разу, коли Віка поверталася зі школи, до неї підійшла тітка Наталя, яка жила по сусідстві і сказала, що бабусі стало погано і її відвезли в лікарню, а Віка може деякий час пожити у неї. Так дівчинка пожила у сусідки тиждень часу, а потім бубусі стало гірше і вона померла. Тут усі люди заметушилися і постало питання про мою подальшу долю.
Сусідка Наталя не хотіла віддавати мене в інтернат, а удочерити мене їй не дали, бо у неї і своїх п’ятеро дітей. І тут вона згадала, що у неї є хороші знайомі, які дуже хочуть дитину, але поки у них нічого не получається. Наталя запросила їх до себе у гості і вони з радістю погодилися оформити опіку над дівчинкою.
Читайте також: Проста істина у стосунках з одруженим чоловіком: з нею – він пара, а ви для ньго просто чергова іграшка
Нові батьки Віки, дуже добре ставилися до неї, тому дівчинка дуже швидко звикла до нового життя. У новій сім’ї вона мала щасливе і безтурботне дитинство. Але одного разу до них завітав незнайомий чоловік, який сказав, що він тато Віки, і він повернувся з наміром забрати дівчинку. Віка здивовано глянула на чоловіка та строгим голосом сказала:
– Тато… А де ти був скільки часу? Коли мама і бабуся хворіли, коли я залишилася зовсім сама і мені потрібна була підримка, де був ти увесь цей час?
Чоловік сподівався, що дочка зрадіє і тут же прилетить до нього, але дівчинка відвернулася від нього. Хіба можна вважати татом того чоловіка, якого не було поряд з нею у важкі хвилини…