Перейти до вмісту

Таїсія не хоче щоб старенька мати жила в неї. Каже що не потягне фінансово.

Останнім часом мати  дзвонить і просить  забрати її до нас, в Київ. Плаче, скаржиться, що пенсія маленька, що ми з Ларочкою далеко, що вона одна, вся хвoра! Я кажу їй – мам, ну подумай сама, куди я тебе візьму? Самі тут поневіряється по чужих кутках …

Після розлучення з чоловіком Таїсія живе з десятирічною донькою Ларою в орендованій однокімнатній квартирі, працює адміністратором в невеликому спортивному клубі поруч з будинком, отримує крихітні аліменти.

Економимо на всьому. Добре ще, що ми з донькою малоїжки. У подруги он син-підліток, я подивилася, скільки він їсть … Ні, хлопчиська я б точно не прогодувала

М’ясо, фрукти та ягоди Таїсія купує тільки доньці, речі намагається носити акуратно, стежить за акціями і розпродажами – загалом, живе так, як небагаті люди. Головне – не хвoріти і не впадати у відчай, вважає вона.

Мама Таїсії, Ада Миколаївна, живе в невеликому містечку.

Ада Миколаївна давним-давно вже не працює. Особливих захоплень у неї немає, подруг теж небагато. Дні вона коротає за переглядом телепередач певного жанру – скaндали, суди, ток-шоу, кримiнальні новини – і картина світу у неї тому вельми специфічна. Все погано, а буде ще гірше.

– Та будь у мене тут власна трійка у власності, я б міцно подумала, чи брати до себе маму! – зітхає Таїсія. – Людина вона дуже непростa, і легко з нею не буде …

У цій же ситуації, коли не тільки власної квартири, а й навіть самої зубожілій кімнати у Таїсії і її дочки немає, про маминий приїзді до дочки і мови бути не може.

Там у мами в власності невелика двокімнатна квартира. Мама пропонує її продати, але про це Таїсія і чути не хоче. На гроші від продажу в Києві не купиш зовсім нічого. До того ж зараз в цій квартирі всі вони і прописані.

– Так хоч повернутися туди можна буде, в самому крайньому випадку! – міркує Таїсія. – Ні, квартиру продавати не можна …

Здавати в оренду мамине житло, щоб орендувати мамі щось в Києві, теж не вийде – за оренду виручиш хіба що суму, яку можна порівняти з оплатою комунальних витрат.

– Мама, ну ти сама подумай – куди ти до мене приїдеш? – розказує донька. – У нас місця зовсім немає, однокімнатна квартира, розумієш? Двушку зараз я не потягну, тим більше в нашому районі. А міняти район ми не можемо – прив’язані до школи …

– Так я і на кухні поживу! – умовляє мама. – Диван мені поставимо. Або розкладачку …

Але житло – це далеко не вся проблема. Мамі потрібно медобслуговування, лiки, харчування. Пенсії, вона каже, не вистачає – але в Києві-то тим більше її вистачати не буде.

А прийняти до себе на шию ще й маму Таїсія не може.

Читайте також:Жінці роками зрaджyвав чоловік. Їй набридло боротися за краще життя, вона зламaлася і просто здaлася.

– Так скажи їй твердо – мамо, не вигадуй, сиди у себе! – радить Таїсії подруга. – Нічого їй тут робити, буде тільки проблеми створювати. Тобі їх і так мало? Їй шістдесят два роки, до старості ще років двадцять! Так їй і скажи. Тобі треба дочку піднімати, вчити, всі ресурси зараз повинні бути спрямовані на це. І скиглення по телефону відразу обривай, нічого! «Ой, у мене на кухні щось підгоріло, поспішаю, бувай-бувай!» – і все!