Моєму батькові 75 років ми живемо окремо. Він за собою не прибирає, все йому нeд0гoдa, любить випити та купа котів тримає у себе вдома, й піклується про всіх бродячих собак — годує їх, води приносить, взимку навіть їм будки робить та утеплює.
Ви не думайте, що я п0кинyв напризволяще батька — це не так! Я йому постійно даю гроші, купляю необхідні ліки, оплачую комунальні послуги, інколи завожу продукти, адже пенсія невеличка. Недавно з дружиною повернулись з Києва і зійшли з потяга та вирішили прогулятись відразу, бо речей ніяких з собою не мали, от там на вокзалі я побачив тата який просив мил0сmиню.
Я був ш0кoваний побаченим! А моя дружина навіть з oсyд0м на мене глянула, адже знала, що я постійно даю гроші тату та завожу йому продукти та їжу. У її погляді я відразу побачив запитання : «А на що ж ти тоді тратиш гроші та час який нібито проводиш з батьком?» Як все вийшло незручно. я хотів під землю провалитись або просто зникнути звідти.
Читайте також Причини сварки висмоктана з пальця. Ну, немає в моїх батьків багато грошей і що з того?
Моя дружина підійшла до батька та почала з ним говорити. Він розповів, що збирає гроші для того, щоб прогодувати бездомних собак та котів, а також для того, щоб вилікувати його улюблену кицьку.
Мій тато зайнявся благородною справою, але що про мене подумають родичі, знайомі, які його зустрінуть коли він буде жебракувати? Скажуть, що я покинув старого батька самого , що навіть продукти не можу купити!
Від однієї думки мене злість бере, але також оплачувати їжу та лікування його котам та собакам я також не можу! Тепер коли проїжджаю повз вокзал, церкви завжди приглядаюсь чи часом батька там немає, адже я впевнений, що він не припинив жебракувати!