Перейти до вмісту

Тепер у 45 років, я боюся, що залишуся без даху над головою і без своїх дітей.

Ми з чоловіком прожили разом 20 років. Два роки тому я зібрала свої речі та пішла від нього, більше не могла терпіти його зради. Розлучення пройшло спокійно, без особливих скандалів. Зараз ми продовжуємо спілкуватися, але лише на тему дітей, які проживають зі мною в неприватизованій квартирі моєї мами.

Чоловік переїхав жити в двокімнатну квартиру, яку отримав від батьків.

У «моїй» квартирі прописаний також мій рідний брат, але він має свою власну сім’ю і проживає окремо. Він запропонував мені розділити мамину квартиру, навіть сказав, що я можу взяти собі велику частку, щоб мені вистачило купити нормальну однокімнатну квартиру. Брат сказав, що потрібно спочатку приватизувати квартиру покійної мами, а після того знайти покупця і продати її або ж розміняти.

Я вирішила поговорити зі своїм колишнім чоловіком. Мовляв, у мене зараз є у власності половина квартири, додай мені ще трішки грошей на другу половину — і буде у нас повноцінна квартира для наших дітей. Я вважаю, що таке прохання досить справедливе.

Читайте також А потім в сім’ю прийшла біда.Не стало її мами, прямо на очах маленької дівчинки. Батька одразу посадили за скоєне.

Чоловік вислухав мене і вирішив погодитися на розмін. І все б було чудово, якби про цю ідею не почула його теперішня пасія — егоїстична та самозакохана жінка, яка молодша від нього на 15 років. Вона досить досвідчена, сама виросла в багатодітній сім’ї, за спиною мала вже два розлучення. Вона переслідує лише свої власні інтереси та цілі, тому почала налаштовувати мого колишнього чоловіка проти власних дітей. Вона добилася свого, незабаром чоловік почав відступатися.

Наші домовленості тепер для нього не мали жодного значення, згодом все перейшло в грандіозний скандал. Чоловік для себе вирішив, що забере наших дітей жити до себе, а я повинна розбиратися зі всіма проблемами самотужки. Він переконаний, що добре виховає наших дітей, точно не гірше за мене.

Тепер у 45 років, я боюся, що залишуся без даху над головою і без своїх дітей. А взагалі, чому мої діти повинні проживати разом з невідомою їй жінкою та ще й в одній квартирі? Я вже не знаю, що мені робити. Як розвернути ситуацію так, щоб правда була на нашому боці? Мої аргументи чоловік взагалі не слухає, йому байдуже стало на все, що не стосується його нової жінки.