Після весілля ми з чоловіком почали жити у його мами. Жінка вона, як виявилося не проста. У всьому до мене чіплялася, їй не подобалося багато, та, що там багато, простіше сказати все. Я намагалася з усіх сил налагодити стосунки з свекрухою, але вона була за надто прискіплива.
Одного разу, в гості до неї прийшла її подруга, я випадково почула, як вона скаржиться на мене. А простіше і правильніше сказати, просто наговорювала на мене.
Мені було дуже прикро від таких слів. Увечері, я не витримала і розповіла про все своєму чоловікові. Він сказав, що у його матері досить складний характер і потрібно просто не приймати близько до душі її зауваження.
Скільки я не намагалася, але уникнути непорозуміння з нею мені не вдавалося.
Одного вечора я готувла вечерею для сім’ї. Коли я нарешті закінчила і покликала всіх до столу, свекруха сказала мені з явним невдоволенням, що моє куховарство не викликає бажання їсти. Для мене це стало останньою краплею.
Читайте також: На одному сімейному застіллі, я дізнався, щось таке, ну дуже не приємне для мене.
Я забрала тарілку, яка стояла перед свекрухою, зі столу, і сказала, що якщо я несмачно готую, значить і їсти мою їжу не треба. Якщо вміє сама смачніше готувати – вперед, я не маю нічого проти. Свекруха була ошелешена, я пішла в свою кімнату. Я хотіла провчити її. І показати, що мені важко, а вона тільки критикує мене.
Тепер я думаю, чи правильно я поступила чи варто було пояснити свої почуття по-іншому? Чи зрозуміє моя свекруха то, що я хотіла сказати таким чином? Як мені налагодити відносини з нею я уже незнаю.