Тепер зрозуміло, чому з Люби не вийшла гарна мама. Її виховували не краще.

У моєї сусідки 8 дітей. Сусідка не працює. Не заміжня. Всі діти від різних чоловіків.

Коли сусідка зайшла на чай, я розпитала про її життя.

– Люба, на що ти живеш? – Поцікавилась я.

– На аліменти, а ще на материнські. Мені волонтери допомагають. Іноді сусіди їжу та одяг приносять. – Відповіла сусідка.

– Ти не думаєш піти на роботу?

Жінка скривилась.

– Навіщо? Мені грошей вистачає. Я можу купити собі хорошу косметику або дорогі парфуми. Я нічого не потребую.

Дивне ставлення до ситуації. На себе грошей дівчина не жаліє, а її діти ходять в подарованих речах. Вона їх узагалі любить?

Читайте також Варення з калини

– Добре, зараз вам допомагають, а потім як? Дітей треба вивчити. Чим ти будеш за навчання платити?

– А чому я це повинна робити? – Здивувалась сусідка. – Вони виростуть і будуть самі вирішувати свої проблеми. Моя мама, як тільки мені виповнилось вісімнадцять, одразу виставила за поріг. Сказала, тепер я маю сама заробити на хліб.

Я зроблю так само! Тим паче, зараз вони вчаться самостійності. Старшій чотирнадцять. Вона вже і готує, і прибирає, і за меншими дивиться й вчитися встигає! Моє виховання гарно працює!

Так ось у чому проблема. Тепер зрозуміло, чому з Люби не вийшла гарна мама. Її виховували не краще.

– Добре. Я тебе зрозуміла. Але навіщо тобі настільки багато дітей? – Спитала я.

– Бо я люблю дітей! – Заявила сусідка.

Дивна любов. Я такої не розумію. Нас в сім’ї було двоє – я і брат. Наші батьки дали нам не тільки дах над головою і їжу, а ще освіту та виховання. Діти Люби ростуть, як бур’ят в городі. Шкода їх. І Любу по-своєму жалію, але розумію, якби вона хотіла, обрала б інше життя.