То ось воно що! Я їм потрібна тільки, як гаманець

Приїжджали діти рідко. Зазвичай, вони в мене гостюють, а не навпаки. Я не люблю кудись їздити. Надзвичайно погано переношу дорогу. Донька знає про мої особливості, тому нічого не говорить.

Дітям допомагаю фінансово. На дворі сучасність, я працюю в інтернеті і непогано заробляю. Можу перерахувати дітям від 6-8 тисяч гривень. Цього має вистачити на моїх коханих внуків.

Придбали діти квартиру. Вона абсолютно порожня. За свої кошти зробили сучасний ремонт. Меблі придбали тільки в одну кімнату. Фінанси закінчилися. Діти трішки не правильно розрахували гроші. Щоб докупити меблі та техніку їм потрібно ще 500000 гривень.

Брати кредити сьогодні ризиковано. Моя знайома взяла кредит на 5000 тисяч чотири роки тому. Досі віддає. Я не хочу, щоб мої діти хвилювалися. Такої великої суми в мене немає, але є 200000 гривень. Я можу їм подарувати ці гроші. Вони молода сім’я. Їм необхідніше.

Читайте також А потім колега по роботі запросив мене на побачення і я сказала чоловікові, що піду, а ми з ним мусимо подавати на розлучення.

Повідомила дітям про свої наміри. Вони висловили безліч слів подяки. Тепер зможуть закінчити кухню та дитячу кімнату.

Діти вирішили приїхати в гості, щоб персонально віддячити. Я приготувала безліч страв, накрила на стіл. Діти приїхала разом з внуками. Привезли мої улюблені зефір в шоколаді та пташине молоко.

Сиділи за столом та куштували страви. Зять відійшов на балкон. Я гралася з внуками. Вони хвалили пісню, яка стояла на дзвінку зятя. Прохали набрати його, щоб послухати. Донька почала нервувати. Я не зрозуміла в чому причина. Правда, я знайшла відповідь через декілька секунд. Коли я дзвоню до зятя, висвічується на телефонні картинка чорної, злої собаки. Це такої він про мене думки? Судячи з реакції доньки, вона все чудово знала.

Через хвилину, моя квартира спорожніла. Що я їм зробила? Де їх образила? Сльози лилися, наче з відра. Я не могла зупинитися цілу годину! Припинила плакати, коли почала жахливо боліти голова. Випила таблетку і заснула. В душі порожнеча. Справжня дірка, розміром з планету! Я їх завжди любила! Допомагала всім, чим могла. Я не лізла в їхню сім’ю. Чому ж я зла собака?

Діти не дзвонили три дні, на четвертий — пролунав дзвінок.

— Мамо, то що там стосовно грошей? Коли ти зможеш нам їх дати? Ти хочеш на банківську картку перевезти чи як? — Донька говорила легко, як то між нами нічого не трапилося. Вона не відчувала докорів сумління за свого чоловіка.

— Самі заробите! — Сказала я і кинула слухавку.

То ось воно що! Я їм потрібна тільки, як гаманець! Чудово! Дожилася! Ноги їхнього більше не буде в моєму будинку! На мої гроші нехай більше не розраховують. Напевно, я сама їх зіпсувала. Давала занадто багато, а вимагала мало.