Тобто ми ще й мали платити їй гроші за ігри з власною внучкою

Якось я познайомилась із Петром і ми відразу припали один одному до душі. А через рік наших романтичних стосунків, ми одружилися. Потім у нас з’явилась дитина і життя заграло новими барвами.

Якби ж то в ньому ще не було свекрухи.

Читайте також Я вважаю, що її дитина відрізняється від однолітків і звісно ж у гарному сенсі.

Здається, доросла людина, а поводить себе як підліток. Скільки б не заробляла, все спускає на непотрібні дрібниці. Все це замовляє в Інтернеті і багато чого просто не підходить. Виходить, що це гроші викинуті на вітер. А як тільки кошти закінчуються, то приходить до сина просити.

Я не проти того, щоб допомагати матері, але як можна допомагати тому, хто безвідповідально ставиться до грошей? Після появи дитини ми вирішили, що у декрет піде чоловік, оскільки я заробляю більше.

Декретних ми отримуємо зовсім мало, та і ті гроші Петро повністю віддає матері.

А нещодавно ненароком він проговорився, що і з сімейного бюджету кошти часто ділить з матір’ю. Чому ніхто не цінує мене і мої спроби виплатити кредит, забезпечити сім’ю, щось відкласти?

Сама жінка ніколи нічим добрим до мене не відкликнулась. Для неї я завжди гуляща, ледаща, погана мама і найгірша господиня.

А взагалі у моїй голові досі живе той випадок, коли Ніна Анатоліївна запропонувала нам найняти її нянею для майбутньої дитини. Тобто ми ще й мали платити їй гроші за ігри з власною внучкою. І гроші ці мали би бути немалими. Ми, звичайно ж, відмовилися. Тому свекруха покрила мене найгіршими словами і побажаннями.

І при цьому не перестала просити гроші у сина. я.