Був самий звичайний вихідний день ми всією сім’єю пили чай, дружина відправила дочок до себе в кімнату. Вона сказала, що мамі і татові потрібно поговорити.
Того вечора дружина зізналася, що більше не любить мене. Я думаю, що вона спеціально чекала, поки дочки будуть вдома. Може боялася мене. Не знаю.
Але я не збирався влаштовувати ніяких скандалів. Що можна сказати людині, яка вирішила піти з сім’ї і почати “шукати себе і будувати особисте життя”? Скатертиною дорога!
Дружина попросила, щоб дочки тимчасово залишилися зі мною. Вона сказала, що відразу як влаштується – забере дівчаток з собою.
Того вечора я зайшов до дочок в кімнату і запитав, як сильно вони люблять свою маму. Дочки почали навперебій кричати, що сильніше за всіх на світі. Тоді я змирився з тим, що втратив дружину. Дітей не хотів розлучати з матір’ю.
На наступний день дружина попрощалася з дочками і пішла.
Лише пізніше вона розповіла, що зустріла свою шкільну любов. Почуття заграли знову. Того вечора пішла якраз до того самого однокласника.
Через кілька місяців ми оформили розлучення. Для мене було одкровенням те, що на суді вже колишня дружина наполягала на тому, щоб дочки залишилися зі мною. Був несказанно цьому радий, але переживав, як до новини поставляться мої малятка.
Мама їм говорила, що забере їх, як тільки вони трохи підростуть. Старшій на той момент було 12 років, а молодшій 10.
Це сталося в 2014 році.
Дочки досі зі мною.
Їх мама, ймовірно, все ще влаштовує своє особисте життя і годує байками, що дуже скоро забере дочок.
Тільки ось старшій вже 18 і вона вчиться в іншому місті, а молодшій 16. Мабуть, хоче почекати, коли дочкам стукне по тридцятнику.