Тому зараз я просто незнаю, що мені робити? Куди податися і чим зайнятися?

Повернувшись із- за кордону я вирішила не займатися пошуками роботи, думала відпочину, а робота обов”язково буде, було б бажання. Я приїхала на початку весни. Цілу весну я відпочивала, почалося літо, роботи вдома було багато тому за роботу думок аж таких не було. Минав місяць, другий, третій за ним пішов і четвертий і от уже пів року як я вдома. Всі працювали, батьки, брат, хлопець теж мав любиму і високооплачувану роботу. Я не могла уже більше сидіти вдома. Але коли я вирішила зайнятися пошуками роботи все склалося не так, як я собі думала.

Я дуже багато пробувала. Дзвонила, питала, ходила на співбесіди, але нічого не виходило. Все, що я не пробувала було марно. Або я не підходила роботодавцю, або робота не підходила мені. Графік не такий, у вас машини немає, стажу роботи теж у мене не було. Все просто валилося із рук. Я продовжувала сидіти вдома.

Читайте також: Як тепер вийти з ситуації, що склалася? Що робити з цим роздільним бюджетом? Так жити я більше не хочу і не можу.

Мене це дуже дратувало, з”їдало з середини. Завжди була сердита і вічно чимось не довольна. Я просто так більше уже не могла. Ніякого спілкування, друзів, нічого нового. Домашня робота, буденність я просто уже не витримувала. Уже не один раз за ці останні місяці вдома у мене виникало бажання повернутися за кордон. Там у мене була любима робота, друзі, я була завжди чимось зайнята.

Тому зараз я просто незнаю, що мені робити? Куди податися і чим зайнятися?