Маленький гімназист дуже погано вчився. Нічого не розумів, не міг запам’ятати. І не міг зосередитися, зібратися, робив помилку за помилкою. Його жорстоко карали – дітей тоді били прямо в гімназії.
І був він маленький, негарний, з вузькими очима і приплюснутим носом. Класна дама-вихователь сказала йому гидливо, коли він посунувся ближче, розглядаючи картинки, які вона дітям показувала: «відсунься! Від тебе горобцем пахне! », – так Купрін описав своє дитинство.
Читайте також Подякуйте за прожитий день – молитва перед сном
Як горобець пахне, – хто його знає. Але, мабуть, дуже гидко. Як ось цей бідний негарний хлопчик. Він потім важко захворів. Хотів втекти з пансіону, та застудився.
Нікому не потрібний . І прийшла інша дама, якась комісія була в пансіоні. Вона підійшла до хворого хлопчика і стала ласкаво з ним розмовляти. І обняла його тепло, притиснула до серця. І погладила по жорсткому ,як йоржик, волоссю. Хлопчик став красивим. І пахло від нього тепер духами дами. Любов’ю пахло. Він одужав. Він став добре вчитися. І пам’ять повернулася, і увага з’явилося, і дисципліна. Він став хорошим учнем, цей хлопчик. Ось так вплинула на нього проста ласка доброї жінки – все його життя змінилося на краще.
Треба намагатися бути з тими, хто до нас добре ставиться. І дітей довіряти тим, хто до них добре ставиться. І все буде інакше, запевняю: і з пам’яттю, і з увагою, і зі здоров’ям, і з зовнішністю. Добре ставлення все визначає. Воно й рятує, і лікує, і вчить. І ми до кінця життя згадуємо обійми люблячої людини. Або як нас по голові погладили. І запах парфумів або ще чогось хорошого – яка різниця?
Це запах любові і щастя. Ми зів’янемо серед тих, хто нас не любить і гидливо морщиться. І розквітнемо для тих, кого любимо, і кому ми дорогі і милі. Це такий простий секрет!