Ця подія підкосила не лише мене, а й моїх рідних

Ця подія підкосила не лише мене, а й моїх рідних

Я вже декілька років, як розлучена. Через те, що з роботою в нашому регіоні не дуже добре, вирішила поїхати на заробітки до Польщі.

В мене дочка, якій чотири роки, але я залишаю її на своїх батьків, вони не проти, і в силі ще приглянути за дочкою.
В Польщі я познайомилася з чоловіком. Він сам з України, але вже довгий час також там працює. Ми підходимо одне одному, навіть моя донечка його прийняла. Все було чудово. В Польщі ми жили разом, але коли поверталися додому, то роз’їжджалися кожен по своїх домівках, лише їздили один до одного в гості.

Читайте також Мало того, що свекруха думає, що має право вирішувати, де нам працювати, як нам одягатися і що нам їсти, так вона ще дуже любить щоб її персоні були адресовані лише увага і поклоніння.

Все б нічого, та я живу разом з батьками і старенькою бабусею, якій недавно виповнилося дев’яносто. І ось коли почався в нашій країні карантин, та що казати, в світі така ситуація, я повернулася до Україні, пробула дві неділі на карантині, як і годиться.

На початку пандемії Артем також був дома, але влітку його визвали на роботу. З того часу він, як і колись, мотався туди сюди.
Ми сильно хвилювалися, щоб не принести нічого в хату. Все перемивали, дизенфікували.

Всі хвилювались не так за себе, як за бабусю, яка точно цього не переживе.
На Миколая Артем вирішив приїхати до нас в гості. Привіз Настуні і всім нам подарунки, але разом з тим і… хворобу.

Першою захворіла я, потім дочка, а через деякий час і мама з татом. Всі ми перенесли в легкій формі. У мене навіть температури не було, а ось з бабусею було не добре. Спершу ми лікували її дома, потім зрозуміли, що стає дедалі гірше і відправили в лікарню.

Там вона пробула всього тиждень… Сталося те, чого ми найбільше боялися…
І ось тепер я звинувачую у всьому Артема. Ми посварилися, і навіть Новий рік разом не зустрічали.

Ось поясніть мені, як пробачити його, адже я сильно люблю Артема, але ця ситуація мене сильно підкосила. Ще й батьки тепер косо на мене дивляться.