Цих два тижні були жaxливi. Вона постійно пхала носа не у свої справи, залишала брудний посуд, не прибирала за собою

Ми з чоловіком живемо вдвох, завжди допомагаємо одне одному виконувати домашні обов’язки. Квартира у нас двокімнатна, невеличка, але нам місця вистачає. Був довгоочікуваний вихідний і ми вдвох насолоджувались одне одним.

На вулиці було сонячно та по справжньому весняна погода. Відвертати мою увагу почав телефон який вібрував на столі — телефонувала моя сестра двоюрідна. Я спочатку здивувалась, бо знала, що вона на роботі, закордоном й мала приїхати ближче до зими, а зараз тільки кінець квітня. Через телефон вона мене ошелешила своїми словами.

— Привіт, сестричко, як поживаєш? Я б хотіла деякий період у тебе пожити, бо знайшла роботу й мені запропонували завтра йти на стажування, а спати мені немає в кого. Прийми мене до себе на деякий час!

Читайте також Я думав, дружина однаково відноситься до дітей, але з часом почав помічати недобре.

У мене декілька секунд був ступор. Вона нaxaбн0 напрошується! Ми з чоловіком вже колись з нею разом проживали та нічого хорошого в тому не було!

Я вирішила спочатку розпитати, що сталось, а потім вже відповісти. Я прекрасно розуміла, що не можу їй відмовити, бо живу я у дідусевій квартирі, а вона така ж сама внучка як і я.

— Що трапилось, Іринко? Чому ти вже знову в Україні? Ти коли приїхала? Ти ж говорила, що не збираєшся сюди повертатись, а чекаєш у Польщі на документи. — я запитала відразу у сестри.

— Прийшлось повернутись додому, бо не було там роботи. Я вже вдома майже місяць — відповіла швидко сестра.

Це мене дуже насторожило. Адже свою сестру я добре знаю і прекрасно розумію, що не просто так вона повернулась і тітка навіть моїй мамі нічого не сказала, але заглиблюватись у ту ситуацію я не мала бажання.

— Коли тебе чекати? — запитала я у сестри з сумом у душі, бо розуміла, що тепер нам з чоловіком буде дуже «весело».

— Я приїду за дві години. Правда, ти не проти будеш? Віталіку привіт. — відповіла сестра та поклала слухавку.

Радісний настрій який був декілька хвилин тому зник. Ми розуміли, що діватись немає куди. Пішли забирати з іншої кімнати наші речі, щоб змогла заселитись сестра. Я розуміла, що таке буде тривати вічність — доки цю квартиру не продамо.Трохи поплакала, але чоловік мене заспокоїв та розрадив.

Сестра приїхала рівно за дві години. Я відчинила їй двері й відразу побачила велику валізу.

Іра відразу розповіла що приїхала на два тижні, а там буде орендувати житло, якщо її звичайно візьмуть на роботу, бо від нас їй далеко туди добиратись. Мені від її слів аж радісніше стало. Я розуміла, що два тижні це не так багато.

 

Цих два тижні були жaxливi. Вона постійно пхала носа не у свої справи, залишала брудний посуд, не прибирала за собою, постійно брала мою техніку для укладки волосся й будь-де клала речі, а не на їхнє місце. Мені здавалось, що я зб0жeв0лiю, але я сама собі дала обіцянку, що два тижні я це зможу перетерпіти, але не довше!

Іру все ж таки взяли на роботу. Вона з’їхала з квартири, оскільки обіцяла. На наступний ранок я видихнула з полегшенням! Відчуття, що вдома спокійно та тихо тішило душу. Нарешті ми з чоловіком змогли без будь-якого дискомфорту поснідати на власній, чистій кухні. Немає кращого відчуття за те коли ти перебуваєш у власному домі та робиш там, що забажаєш.