Був прохолодний зимовий ранок. Жінка стояла біля вікна та дивилась, як дітлахи бавляться в сніжки. Сьогодні мав бути для неї радісний день, тому що її донька виходить заміж за хорошого хлопця з благополучної сім’ї, але для неї не було місця на тому святі.
Колись зі своєю жінкою вони жили душа в душу, ніколи не було сварок. Галина Вікторівна намагалась донці віддати все найкраще, щоб вона не відчувала себе обділеною, тому що батько розлучився з матір’ю Наталки, коли дівчинці виповнилось тільки два роки. Допомагати матеріально колишній чоловік не захотів, він просто «зник».
Наталка росла на радість матері, завжди намагалась допомагати. У школі вона була круглою відмінницею, в інститут вона поступила на державну форму навчання. Згодом, вона зустріла Анатолія. Він був щирим та розумним хлопцем. Він був з забезпеченої сім’ї. Проте з мамою їх Наталя не захотіла знайомити, постійно шукала причини та різні відмовки.
Відносно недавно Анатолій зробив Наталі пропозицію. Галина Вікторівна була дуже щаслива, заздалегідь почала готуватись до весілля: купила сервізи, гарну постільну білизну, а також вирішила віддати відкладені гроші молодятам, щоб вони купили собі меблі у квартиру. Покликала вона Наталку в магазин весільних суконь, вибрали найкрасивішу фату!
До весілля залишалось декілька тижні, а Наталочка так і не дзвонила, щоб повідомити їй місце, де буде відзначатися свято. За день до весілля дочка прийшла. «Мамо, ти мене пробач, що я не заходила до тебе, сама розумієш, зараз дуже багато справ»- сказала вона.
Читайте також Через це я стала для всіх жадібною. Для своєї доньки, сусідів, друзів та навіть для чоловіка.
«Не переживай, я думала, можливо ви посварились, через те не дзвоните та не кажете куди приходити на церемонію.»- з полегшенням зітхнула Галина Вікторівна. «Мамо, будь ласка, не ображайся тільки на мене й зрозумій мене правильно. У Толіка батьки дуже заможні, виглядають дуже добре, а ти дуже змінилась, появилось багато зморшок, погладшала. Раптом вони глянуть на тебе й розчаруються. Вони думають, що я з пристойної сім’ї. Давай ми з тобою потім окремо відсвяткуємо. Не переживай, я тебе прошу, я вас обов’язково познайомлю, коли ти приведеш себе в порядок».
Коли Наталка договорила то витягнула пакет й залишила його. З пакета виглядала та сама сукня, яку вони разом вибирали. Батьки чоловіка сказали, що таку сукню вже ніхто не вдягає на весілля, вона дуже старомодна. Наталці купили нову, дорогу, розшиту паєтками. Наостанок Наталя пообіцяла, що наступного дня після весілля приїде навідати маму, щоб показати фотографії.