Перейти до вмісту

У житті важливо ставити паузи

 

У житті важливо на деякий час ставити паузи і обдивитися навкруги!

Моя мама, завжди дозволяла собі перепочинок, повертаючись з роботи, вона ніколи не бігла з порогу одразу щось робити.

Вона лягала на 20 хвилин подрімати і тільки тоді розпочинала клопотання по дому.

В приклад наводила епізод із «Москва сльозам не вірить», в якому Катерина, повертаючись з заводу, в першу чергу сідала на диван відпочити. Прямо в робочому костюмі і взутті.

Тільки мені це не допомагало. Я вважала, що відпочинок – для слабаків. А люди, що мають певні цілі, повинні працювати по 24 години на добу.

Знайома уже 10 років не бере відпустку. 10 років дівчина не купається у морі, не піднімається на Говерлу, не гуляє вулицями Будапешта, Кракова і Львова, не милується видами Дніпра.

Вона спить по 5 годин на добу і вперто «робить кар’єру», щиро вважаючи, що будь-яка пауза відкине її на 10 років назад. От тільки тіло підводить: впав зір, розшаталися нерви, серце часом підводить.

Я завжди брала з неї приклад, доки не дізналася про закон нейтрального положення. Він простий, як теорема Піфагора.

Для будь-яких змін в житті потрібна зупинка. Можливість перевести дух, витерти піт, з’їсти піцу і підмалювати губи. Перевірити рівень пального у власній цистерні, щоби уникнути ризику заглохнути посеред дороги.

Читайте також: Речі, які треба говорити чоловіку, за для того щоб мати щасливу сім”ю.

Нереально вибратися із лісу, не зупинившись і не визначивши південь-північ. Нікому не під силу засвоїти всі шість уроків, не роблячи обов’язкових перерв.

Паузи потрібні на кожному кроці: перед скачком у воду чи висоту, перед виходом на сцену чи початком нових відносин, щоби збрехати чи сказати правду, ми маємо зупинитись.

А якщо паузи ігнорувати, і нестися із великою швидкістю – нас зупинять обставини, хвороби , аварії чи інші лиха.

В житті все ритмічно: день-ніч, зима-літо. Навіть на дискотеці чергуються швидкі і повільні танці.

Так що виходить, що в житті обов’язково мають бути моменти, коли нічого не відбувається, ми просто сидимо і дивимся на світ, а світ дивиться на нас.