Учора був – сьогодні вже немає –
Такі хвилини нашого буття,
Годинник йде і час не зупиняє,
Учора я – сьогодні вже не я…
Учора я ходив по цьому місту,
Ловив вітри і смакував печаль,
І брав у руки пожовтіле листя,
Складав із них на ґрунті пектораль,
Читайте також: “Майже 60 людей, 18 собак, котів, морських свинок і так далі”: Леся Нікітюк прийняла у свій бунинок в Хмельницькому біженців
Мене лякали повсякденні думи –
Не краплі, що раптово скинув дощ,
Мені здавалось, що осінні сурми
Мого життя ще грали нижнє «до»…
Учора був – сьогодні вже немає –
Такі хвилини нашого буття,
Годинник йде і час не зупиняє,
Учора я – сьогодні вже не я…
Автор: В. Пригорницький