Заплакана весна…
То дощ…. То тільки дощ із неба…
Чи сльози? Чи вода?
Доволі крапель тих. Уже не треба….
Украдена весна….
Захована кудись під чорну хустку…
Без кольору. Пісна.
Не в’є собі гнізда….У серці — пустка…
Читайте також: США з 25 квітня запустили сайт для спонсорства українських біженців
Загублена весна…
У пострілах Bійни, в димах незрячих…
Холодна і німа…
Без сміху і краси .В сльозах дитячих…
Розп’ята…Як Христа
колись, давно, отак розп’яли….
Воскресне і вона…
Колись… Аби ми знали…
Автор: Людмила Галінська