Коли приходимо в гості до своїх знайомих, то я завжди мимоволі порівнюю свою дружину з господинею будинку. Дружина мого друга Наталя, чомусь все встигає і ніколи не скаржиться, що їй не вистачає часу, щоб приготувати смачні страви.
Коли б до них не зайшов, у них завжди ідеальна чистота, завжди приготований обід. На свята Наталя пече пляцки, і завжди запрошують нас в гості. Мати мого друга живе з ними, вона строго дотримується посту, і невістка встигає готувати для всієї родини обіди і вечері, і для свекрухи пісні страви. У них, так само як і у нас, двоє дітей.
Читайте також Це сумно, коли ти не можеш сказати своїй дружині про все. Просто це “все” автоматично стає надбанням друзів, сусідів, родичів!
На Святого Миколая дружина мого друга подарувала йому і дітям власноруч зв’язані теплі светри. Моя ж Леся купила всім подарунки в магазині: шкарпетки, горнятка…
На всі свята ми навіть торт завжди купуємо, ніколи не бачив, щоб вона щось пекла сама. Не можу зрозуміти, чому і половини того, що робить Наталя, не встигає моя Леся. Хоча вічно скаржиться на зайнятість і брак часу.
Начебто і прибирає, але через деякий час все одно все валяється, як раніше. Готувати теж не встигає, харчуємося майже завжди напівфабрикатами. Гаразд би тільки ми з нею, а то і діти.
Я вже не кажу і не вимагаю, про яке-небудь в’язання або вишивання хрестиком. У нас навіть з кімнатних квітів один кактус. І то, на мою, він росте сам по собі, зрідка поливаю я або діти. Дочки, дивлячись на матір, теж не дуже люблять господарювати.
Леся ображається, коли я роблю комплімент Наталі з приводу приготованої страви чи смачного пляцка, яке вона приготувала на свято. Я бачу, що Наталя намагається ненав’язливо підказувати моїй Лесі, як навести порядок і затишок в домі.
Коли до нас приходять в гості мої батьки, мені доводиться потім вислуховувати зауваження від мами, що у нас вічний безлад. Одного разу я не витримав і запитав тещу, чому вона нічому не навчила свою дочку, адже у самої завжди в будинку порядок наведений.
Вона відповіла, що навчити людину проти її волі, неможливо. Сказала, що її дочка з тих людей, які не вміють і не хочуть вчитися.
Але найгірше мене дратує те, що коли я їй стараюсь пояснити, що люди нормальні в таких умовах не живуть, вона дивиться на мене, і кліпає своїми нарощеними віями. Як людині самій не соромно, не розумію. Ну добре, я б ще розумів, якби до нас ніхто не приходив, так ні, вона готова всіх мамочок з дитячої площадки до себе привести, тільки щоб показати, що вона собі нову сукню через інтернет замовила. В мене нема слів, одні емоції…
Я такого ставлення до побуту ніколи не зрозумію. Дуже хочу щоб мої діти були чистоплотніші за свою маму, ну і звичайно ж, справжніми господиньками для своїх майбутніх половинок.