Історії

Відразу зрозуміла, що у Руслана у гостях коханка.

Як тільки ми з Русланом зустрілися, я відразу зрозуміла, що можу покластися на нього, довірити йому роль основного чоловіка у своєму житті. Він був дуже хорошою людиною, тому я мріяла створити сім’ю з ним і прожити  життя гідно, бо я росла без батька.

Тато зрадив мамі, тому вона довго не думала і вигнала його з дому, взагалі заборонила наближатися до мене. ясна річ, що моєю думкою ніхто не поцікавився, насправді мені було важливе спілкування з батьком. Взагалі без тата у сім’ї максимально важко, адже ніколи ні на що не вистачає грошей. Тому, я собі поставила ціль — ніколи не виховувати дітей без допомоги чоловіка.

Ось мій Руслан, дуже вродливий, високий, широкоплечий, ще й характер прекрасний. Він мав хорошу освіту, з ним завжди було про що поговорити. Просто — ідеальний, тому я бачила його батьком наших дітей, уявляла, як ми разом піклуємося про крихіток і ставимо разом на ноги. Та й він на мене оком кинув, бо я була розумною і досить вродливою.

Ось так ми одружилися, хоч було і складно відразу забезпечувати себе та ми працювали, прагнули завжди до кращого, адже хотіли жити у достатку та щасті.

А коли Руслан дізнався, що я чекаю дитину, то взагалі був на сьомому небі від щастя, постійно засипав компліментами, дарував квіти та допомагав з усією домашньою роботою.

Читайте такожМоя свекруха ревнує мене до свого сина

Так, після пологів я дуже поправилася, втомлювалася і зовсім не мала сил для того, аби привести себе до ладу. Розуміла, що мій чоловік вже не горить тією пристрастю до мене, як раніше, навіть дивився якось інакше. Почав дуже довго затримуватися на роботі, а у виправдання казав, що бере додаткові завдання, аби прогодувати сім’ю, допоки я в декреті.

Та все ж, я старалася працювати, а дитину віддавали няні, бо я не хотіла засиджуватися у декреті та втрачати свої професійні здібності.

Так ось, повернулася з роботи того дня я трішки раніше, ніж зазвичай. Відімкнула двері квартири і побачила чужі туфельки, сумочку, а на вішаку і жіночу курточку мініатюрного розміру. Відразу зрозуміла, що у Руслана у гостях коханка.

Вирішила опанувати себе. Не заходила до кімнати, а просто покликала чоловіка. Коли Руслан почув мій голос, то дуже здивувався, не відразу прибіг, а за хвилини 2-3.

Не хотілося мені істерик розпочинати. Просто сказала, що я зараз йду в душ, бо мені бридко.

Так і зробила. У душі я пробула дві години. Добре виплакалася, згадувала, як мамі зрадив ато, як їй було боляче, як мені було важко без батька. Та все ж, я взяла себе в руки, вийшла з ванної кімнати, ніби нічого і не було.

Довго думала, як себе правильно вести, що казати, а про що краще взагалі мовчати. Коли хотіла полаятися з Русланом, то відразу згадувала, яке воно дитинство без тата і як важко жити з дитиною, без підтримки чоловіка. Я люблю Руслана і дуже ціную його, тому я зможу пробачити йому навіть зраду. Хоча б для того, аби моїй дитині було добре.

Руслан стояв на кухні і готував мій улюблений пиріг, а речей тієї жінки вже і не було. Все, наче нічого і не трапилося.

Зранку, мій Руслан дав мені кругленьку суму і запропонував мені змінити свій стиль, гарно відпочити, привести себе до ладу і не шкодувати грошей. Як мені було приємно. Звичайно, я запищала від щастя.

Так, для когось я зробила дуже не правильно, але зрозумійте, що так розумно і правильно.