З Христиною ми знайомі ще від школи. Там і почали зустрічатися, потім разом вступили до одного інституту, орендували квартиру і жили уже разом. З весіллям не поспішали, вирішили, що як тільки отримаємо дипломи, тоді відгуляємо. Ми були молоді, закохані і щасливі.
З часом я перейшов на заочну форму навчання і влаштувався на роботу. Мені доводилося поєднувати навчання з роботою, але робота була дійсно хорошою, хоча й були часті відрядження. І от чергове відрядження до Льовова. Прибув я вночі, втомлений, замерзлий, заселився в перший готель, який трапився мені на шляху.
Мене зустріла молода дівчина, яка і допомогла мені заселитися, організувала чай, вечерю і я став помічати, що ми спілкуємося так, ніби сто років знайомі. Я пробув у Львові три дні і за цей час ми познайомилися ближче. Її звали Оксана. Ніяких стосунків між нами не було, просто багато розмовляли, багато гуляли по місту. Оксана показала мені Львів, а я пару раз запросив її повечеряти.
Коли я повернувся додому, все змінилося. Я дуже багато думав про Оксану. Відносини з Христиною стали псуватись, мене почало багато-що дратувати в наших відносинах. Намагався себе переконати, що це все не серйозно, що це всього лише дівчина, яка просто мені сподобалась. Адже я бачив її всього пару днів, а з Христиною ми разом вже цілу вічність.
Читайте також: Боюся, я не зможу сама від нього піти, як далі бути мені не знаю.
У кінцевому результаті ми розлучилися. Зіпсувалися всі наші плани. З Оксаною я підтримував зв’язок, у мене був її номер і ми спілкувалися. Про проблеми з Христиною і мої почуття до неї, Оксана навіть не здогадувалася.
Потім я все ж таки вирішив, приїхав до Оксани. Я розповів їй усе, про Христину, про розлучення і про те, що я без неї не можу.
На сьогоднішній день ми разом уже 10 років, у нас троє прекрасних дітей і стосунки про які тільки можна мріяти. Я дуже вдячний долі, що зустрів таку прекрасну жінку як моя Наталя. Інколи дуже добре не поспішати, а все ретельно зважити в житті, адже це може вирішити всю нашу подальшу долю.